xpywuk: (Default)
2014-06-16 08:01 pm

Перший верхній пост

Це просто нотатник.

Дім і сад. Багато саду.
Квітник.
Нехитрі щоденні клопоти.
Собаки і киці. Багато киць.
Трохи мандрів.

Інколи я хвастаюсь - світлинами, обновами, рукоділлям, смаколиками.

Ще тут є трохи віршів, снів і релігійних роздумів.

І ще - я тут не дискутую. Ні про політику, ні про літературу, ні про конфесійні розбіжності, ні про екологію чи органічне землеробство.
Я тут відпочиваю.

Я є в інстаграмі та на фб. Кілька років цей блог жив у ЖЖуці.
xpywuk: (ромашка)
2014-04-12 01:52 pm
Entry tags:

в скарбничку

Поприте, що я майже розівчилася читати, добрий Бог пам'ятає про насущне Слово - як гостру потребу душі.
Поезія. Важко жити без віршів, які пронизують до кісток.
Цьогорічний передвеликодній подарунок:

Слеза превращает камни в детей.
Ослик ступает на ваийя.
Осанну поют Царю перед смертью.

strang_rock
xpywuk: (ромашка)
2014-04-01 06:14 pm
Entry tags:

Зелені друзі - покупки у квітні (1)

Весна...
Збиралася в книгарню - і так туди й не дійшла. Навіщо читати, коли болить голова? І взагалі декому треба до окуліста...
Зате нестримним магнітом мене вабив базар...
Тепер маю ще одну лавровишню.
В мене третій рік росте зі світлим округлим листям, лискучим таким, ні разу не схожим на лавр. Купила живець вкорінений десь гривень за 15.
Поки росте в відерці, але скоро піде в сад. Як тільки я знайду для неї місце:)
Не знаю, як мороз - а приморозки переносить на ура. І навіть при - 17 лише молоді гілки обмерзли.
А в цієї, новенької, справді схоже на лавр - тільки крупніше. Якщо два горщики з молодими рослин
ами поруч поставити, то можна і сплутати.
Купила глоріозу - не встояла. Просто не встояла.
Веранда, обвита квітучим щастям, мені цього року не світить. Але спокуса була надто сильною - погратися з екзотичною квіткою. І я піддалася - глоріоза: лише 20 грн за рогатий корінець, ще й 5 сортів на вибір... (20 грн - це майже задарма, я дешевше 32 поки не бачила, аж перепитала в продавчині, чи справді за 20 грн, і де підвох...).  5 сортів! Якби ремон скінчився і я жила вже домів - то взяла б усі - жовтий, кремовий, малиновий в смужечку, можевий в смужечку... Але для початку я, соромно сказати, вибрала не новий модний сорт, а найпоширенішу червоно-жовту Rotschildiana.
Мікс Gladiolus Nanus. В них зовсім не гладіолусна форма квітки.
Дві чорні лілії - азіатки, сорти записати забула. Буду заносити "дівчатам" замовлену гіностему - запишу. Теоритично, Мапіта і Ландіні...
Торба з крокосмією - дівчатка продавали 5 бульбоцибулин на гривню... Я всі у них і забрала. Бо торік свою роздарувала. Хто хоче - можу поділитися.

Хотіла купити неріне - і пожаліла 20 грн. Потім згадала, що вже замовила його у "Флоріумі" за 15.
Дуже дорогі цьогоріч глоксинії - по 20 грн. Це шаленство - торік були по 10. Навіть зважаючи на інфляцію, це перебір. Тож чекаю на своє замовлення з "Флоріуму" - там аж чотири глоксинії в мене (по 12 грн).
Не було ніде ацидантери - холєра! - ще одна моя мрія. Торішня спроба виявилася невдалою - не зацвіла. Викопала - і загубила при переїзді.
xpywuk: (ромашка)
2014-03-26 09:28 am

Татова пригорща цукерок завжди більша (кінець психотерапевтичного щоденника)

Сьогодні моя психотерапевт привітала мене з одужанням. Я їй тільки добрий день встигла сказати. А вона мене обійняла і поздоровила:) Тру-ля-ля!
Депресії більше нема.
На цьому я завершую вести психотерапевтичний щоденник.
Дякую за увагу усім, хто читав.
Дякую за молитву і добрі побажання всім, хто вболівав.

Хто хотів би то прочитати, але соромився - ще має нагоду. Нагадую, це підзамкова окрема група. Ще певний час ці пости повисять у просторі ЖЖ.

Ближчі три роки я продовжуватиму вести щоденик. Таке мені завдання від психотерапевта. Маю записувати думки, почуття, переживання, відкриття, сни. Вчитися жити серед почуттів.
Але в мене вже нема терапевтичної необхідності оприлюднювати такі нотатки. Проте якщо є ті, кому це цікаво - кажіть. Мені не важко публікувати то під замочком. Фамільярно-інтимна конспірологія листування з Високим Начальством залишиться:) Що зміниться - не знаю.

Read more... )
xpywuk: (ромашка)
2014-03-21 11:58 am

хости 2014

Ауреомаргіната
Медіоварієгата
Twilight
Whirlwind

Польський посадковий матеріал.
Доволі великі корчі - по 3-5 бруньок.
Я всі поділила на 2-3 шматки. Висадила ще в суботу.
xpywuk: (ромашка)
2014-03-21 11:40 am

Кани 2014

Яра Yara (Голландія) - жовта.
Польща:
Ingeborg - темне листя, оранжево-лососеві квіти;
Reinne Charlotte - жовто-червона; подібну купила тоірк на базарі й поділилася з мамою;
Gnom - темн-зелене листя, рожеві, злегка гофровані квіти;
Angel Martin - фіолетове листя, бежево-тепло-рожеві квіти;
Louis Cottin - темне листя, жовтувато-бежеві квіти.

Згідно обіцянки-цяцянки - всі компактні, до 60 см у висоту.
xpywuk: (ромашка)
2014-03-06 08:12 am
Entry tags:

привіт

Це просто нотатник. Нічого цікавого, справді.

Дім і сад. Багато саду.
Квітник.
Нехитрі щоденні клопоти.
Собаки і киці. Багато киць.

Інколи я хвастаюсь - світлинами, обновами, рукоділлям, смаколиками.

Ще тут є трохи віршів, снів і релігійних роздумів - вони замкнені під три замки. Туди ж заховано і мій психотерапевтичний щоденник - історія про довгу депересію і її долання. Якщо Вам хочеться читати ці особливі нотатки (теги "сон", "немістика", "вигнати мухи з голови"), маємо познайомитися. Хоч би тут - у коментах.

І ще - я тут не дискутую. Ні про політику, ні про літературу, ні про конфесійні розбіжності, ні про екологію чи органічне землеробство.
Я тут відпочиваю.
xpywuk: (ромашка)
2014-03-01 06:08 pm

Боже, Україну бережи, Господи, помилуй нас...

Ось і Великий Піст почався. Без Масляної... Без Прощеної неділі...
Війна.
На моїй землі.
Господи, Господи, Господи!
Захисти нас!

Це страшний сон... Прокинутися. У Великдень.
xpywuk: (ромашка)
2014-02-28 07:39 pm

квітуча мрія мазохіста

Перш ніж зробити паузу на купівлю вазонок, я здійснила свою "мрію мазохіста" - придбала гарденію жасминоподібну.

Я маю це спробувати.
А раптом ми з нею домовимося?

...і затамувавши подих дивлюся на померанець - невже то бутони?
xpywuk: (ромашка)
2014-02-27 10:33 pm

спроба композиції з камінців і сансевієрії

Знято мобільним і ввечері, тобто при штучному освітленні, але все зрозуміло.
5 світлин )
xpywuk: (ромашка)
2014-02-27 04:01 am

зелена сверблячка

Купила дві кани - польський посадковий матеріал (в цієї фірми нарциси я брала торік і тигрові лілії). Карликові - до півметра, з фіолетовим листям. По 30 грн. Великі кореневища, але треба уважно вибирати, бо є й підгнилі.

Стрелеція. На розподажі зі знижкою за 40 грн. Буду танцювати довкола неї, бо дуже хочу цвітіння. В понеділок зайшла в один магазинчик і побачила квітку стрелеції наживо вперше - у вазі. Це неймовірно - це не просто краса, це квітка "райський птах". Ніяке фото того ефекту не передає. Тикаєшся носом - квітка, відступаєш на півметра - пташка летить, полум'яно-помаранчева з синьою пір'їною.
Перечитала агротехніку - ніби ніякої алхімії. Ризикну потанцювати.

Ще одна сансевієрія. Теж розподаж. 20 грн. (Сенсевієрія еритрая).
На цьому щиро дякую Богові за те, що підігрує моїм слабкостям і роблю ще одну "миску-композицію" з сукулентів... і поки все.
Треба навчитися розмножувати сансевієрії листковим живцюванням.
Бачила в крамничці гастерію, хавортію (хочу-хочу), красиве смугате алое... на щось наважуся.
Ще б камінців різних і якісь дрібні вибрики.
xpywuk: (ромашка)
2014-02-26 09:31 pm
Entry tags:

дрібничка

В мене є нові галоші.
Хороші-хороші!

Труляля!
xpywuk: (ромашка)
2014-02-25 09:06 pm

час збирати каміння

Купила 4 сансевієрії, велику пласку риночку, керамзит і шунгіт. І ще якісь білі камінці, жменька, дісталися, як подарунок в пакеті землі для кактусів.
Роблю зелено-кам'яну композицію.
Дуже воно так терапевтично діє сидіти й викладати мозаїку - біле, чорне, червонясте. І зелене, що стримить стрілою вгору.

Треба буде завтра ще якийсь сукулент придбати. І більше веселого каміння. І ще одну зробити, бо щучі хвости ще лишилися.

Псалми... Слухаю псалми і збираю каміння розбитої душі.
http://www.ex.ua/17973099
xpywuk: (ромашка)
2014-02-25 05:22 pm

і про погоду

За вікном від ранку сніговиця.
Білий сніг і білий світ.
Падає, сипе, лягає, вкриває... забілює світ.

Скорбота - не чорна. Чорною є земля, матір, основа, початок. Чорний - колір надії та праці. Скорбота - біла. Витерто всі барви. Притлумлене сонячне світло. Тихо. Тиша, біла тиша. Хвилинка мовчання.
Скорбота буває й червоною - коли кров волає до неба про помсту. Про суд. Вогонь ревності й туги за справедливістю.
Біле - тло для червоного.

Сніг.
Символічний шанс на чисту сторінку.

Ще трохи зимового перепочинку, перш ніж копати, саджати, сіяти.

Але сніг зійде - розстане і відкриє все сміття, яке не прибрали за осені, яке накидали за зиму. Ніхто не сховається від правди, ніхто не втече від праці.

...я відчувала цей сніг.
А прогноз погоди казав, що ні-ні, стабільна тепла погода на цілий тиждень, ну можливо, дощ...

За вінном від ранку сніговиця. А прогноз погоди в І-ті досі показує +3 і дощ.

Притча з прозорою мораллю - життя завжди більше, глибше, несподіваніше і складніше, ніж про нього пишуть. Життя - правдивіше. І тільки через досвід проживання його можливо пізнати, а не через читанян новин і прогнозів, тим паче, що не всі прогнози здійснюються:)
xpywuk: (молитва за Україну)
2014-02-24 11:15 pm

Хто я? (один з найкращих текстів цієї революції)

Один з небагатьох текстів, що дає мені нині проплакатися.
Сильно. Прошиває серце наскрізь.
І слава Богу!

Переклала українською чудовий вірш Євгенії Більченко:

Хто я?

Я – хлопчик.
Я сплю в труні, згорнувшись калачиком.
І сниться мені футбол. В голові - Калашников.
Не вчасно я, побратими, від вас відчалив!
На жаль, дівчатко-лікар не відкачало.

Я – дівчинка-лікар.
Я в шию смертельно поранена.
В моєму містечку по небу летять журавлики
І глушать Wi-Fi, щоб мама моя не дізналася,
Що в Твітері я вже із усіма попрощалася.

Я – мама.
Я витерши у фартух свої руки від піни мильні,
Дзвоню на війну синочкові на мобільний
Дитя не бере! Приїде — провчу його віником!
Та каже священик: “йому вже не до мобільника”…

Я – священик.
Я храм свій віддав під госпіталь
Я сам у ньому медбратом, помилуй Господи!
Слова для душі те ж саме, що бідному - милостиня:
Тому я поета хрестив, щоб йому простилося...

Я – просто поет.
Я тАкож стою під кулями.
Кишка, хоч тонка, як лірика Ахмадуліної,
Та все ж не настільки, Аби від крові сіпатись.
Сьогодні не вірші потрібні — мішки із ліками...

Я – літній аптекар.
Мені б на відпочинок заслужений:
Сидіти б удома і телевізор дивитись знуджено.
Та, схоже, скінчились бинти і вата, і масок нема:
Воду термальну Вітчизні несіть, бо тут війна!

Я – Вітчизна.
Дитина я - сплю калачиком.
До мене вже кат іде, “правосуддям” призначений,
Із надр моїх добуває усе, що тільки зможе:
податок віддав податковій, але Богові – Боже.

Я – Бог.
Я також Батько. Мій Син іграшкового
Калашникова забрав у дуркА під школою.
І пальчиком пригрозив, і вистрибнув без парашутика…

Спи, золотце.
Спи, Мій Хлопчику.
Я Воскрешу Тебе.

21 лютого 2014 р., Київ
xpywuk: (ромашка)
2014-02-24 10:58 am

думки...

Як любить нас Бог! Ну хіба нє? І святі "за нас", і погода, і календар!
Ніби вселенна "змовилася" допомогти нам вирости над собою.
~~~~

Масляна. Карнавал. Перевертання і перевдягання.


...треба якось перетерпіти цей тиждень. Включно з політичним театром.

Сакральний часопростір, йолки зелені, - його ні пришвидшити, ні обминути. Як і вертеп на Різдво.
Мабуть так треба для нас. Щоб внутрішня зміна відбулася на якомусь глибинному рівні.

Але хай ніхто не забуває - в кінці Масляної всі опудала СПАЛЮЮТЬ!
І починається піст, Великий Піст.

Покаяння, метаноя - з грецької - це "поворот", "зміна курсу", "розвертання". Особисте, суспільне, політичне.
Дорости до воскресіння. Кажуть, що воскреснути - в первісному розумінні - означає просто "встати", "підвестися". Упав, лежав, поранений, непритомний, мертвий - і раптом рррраз! - підвівся, встав, пішов. Воскреснув. Кожен з нас. І весь народ.

Масляна...
xpywuk: (ромашка)
2014-02-24 10:45 am

Психологічна самодопомога

ПСИХОЛОГІЧНА САМОДОПОМОГА НА НАЙБЛИЖЧИЙ ПЕРІОД

1. Вірте, що жах закінчиться. Він завжди закінчується. Найтемніша ніч — перед світанком.
Ви не залежите цілком і повністю від оточуючих подій. В кожного з нас є внутрішня автономія, на яку ми опираємося, як реагувати і що робити. Важливо це визнати. І з цього почнеться більш якісна саморегуляція і в дрібницях, і у важливих діях.

2. Щоб морок не переміг, відслідковуйте, коли залипаєте в стані страху, ступору, апатії. Переключайте себе з соцмереж і відеопереглядів, “думок по колу” простими діями — фізичними, побутовими, прибиранням, готуванням їжі.

3. Робіть прості речі, які утримують стабільність дня - разом снідайте і вечеряйте, розмовляючи. Протягом дня зізвонюйтесь просто, щоб почути голос один одного і запитати “Як Ти?”. Серйозний чи трагічний привід для цього не потрібен. Теплий дотик один до одного - це найважливіше. Це повертає до здорових процесів реальності.

4. Допомога собі. Продумайте 3 варіанти розгортання подій свого життя, як Ви собі їх уявляєте.
Найгірший варіант — в чому він для Вас полягає? Що Ви тоді робите? Як себе будете рятувати? Відповідь на це — з позиції - “справлюсь”.

Найблагополучніший варіант? Як він виглядаєу вашому житті? Які нові сили, резерви і вектори руху Вам це додає? Якби Ви в нього вірили більше, щоб Ви по-новому робили вже зараз?

Середній “вялотекучий” варіант розвитку подій — що це означає саме для Вас? Як Ви будете себе в ньому зберігати? В чому Ви будете себе зміцнювати і рухатися в житті до своїх цілей, навчаючись бути більш гнучкими?

Дайте відповіді собі на ці питання, виходячи зі здорового глузду, інтуїції і внутрішньої мудрості, які неможливо до кінця перекрити тривогою. Запишіть відповідь на листочку на кожне питання. І побачите, що “дим страху” руйнується наявними варіантами.

5. Те, що не можете подолати в собі чи у зовнішніх подіях, осмислити і “вкласти в голову” - віддайте Богу, Життю, Любові, Справедливості — Вищій Добрій Силі, як Ви її називаєте.
Людський розум не може відразу і до кінця збагнути сенс величезних процесів. Це потребує багатьох місяців і років. Намагайтеся не рвати собі серце до кінця. Воно буде потрібне для зцілення любов'ю.

6. Про почуття. Всі почуття — і негативні теж — є природними. Давайте їм “витікати”, проговорюйте, виписуйте в переписках. Вивільняйтесь. Важкий і віддалений наслідок війни — це “замороження почуттів”. Це їх відсутність, яка нас робить замкнутими і не чутливими до почуттів любові і близькості, обміну душевним. Прояв — дитина звертається про неприємною ситуацією, а ми їй - “почекай з цими дрібницями, не до цього” і так дуже часто. Зовнішня криза минає, а відкидання і нехтування — залишаються. Вони ще й від попередніх криз не минули. Ми маємо вчитися і горювати, і оживати, і вірити, і діяти.

7. Бережіть сім'ю і стосунки, не замикаючись один від одного. Зараз саме час менше критикувати, більше цінувати. Окремо для жінок. Тих, які серед багатьох докорів своїм чоловікам, одним з останніх — закидали відсутність чоловічості, “бо ти не на Майдані”. Жінка, яка не вміє цінувати чоловіка за менші досягнення, найімовірніше, не зуміє цього зробити й за більші подвиги. Перестаньте їх обзивати “офісним планктоном”. Так, чоловікам сьогодні бракує віри в себе і впевненості. Як і нам, жінкам здебільшого, - вміння їх поважати і визнавати.
На “Майдани” потрібно благословляти за їх доброю волею, а не виштовхувати. Ми не маємо права розпоряджатися їхнім вибором, бо їх життя і смерть належить не нам, а їм самим і Богу.
Благословляючі на Майдан жінки готові стояти під тюрмами, і виходжувати рани. Любити без ока і без руки, ставати фінансовою опорою, коли прийшла біда. До чого готові ті жінки, для яких неучасть у Майдані є “+1 аргумент” в системі докорів, це окрема тема, яка потребує окремого осмислення.
Якщо Ваш дім не схожий на резиденцію, то подякуйте чоловікові, за те, що він не лише не крав, а й не вбивав. Щоб навчитися успішності будуть нові можливості.

Зараз те, як діє жінка може бути або дуже цілющою силою, або руйнівною зброєю. Вибір за нами.

8. Допомога дітям. Мудро дозуйте те, що розповідаєте дітям про події, опираючись на їх вік, чутливість. Приховувати не треба, бо це не реально. Прямі сцени насильства — відсівайте. Слідкуйте за своїми думками і коментарями. Діти збирають інформацію не лише з прямих розмов з ними, а й з коментарів, “кинутих мимоволі”. Саме вони сіють страх, який залишається надовго. У що віритимуть Ваші діти, залежить від Вас. Майже в усьому. Про сьогоднішні події — теж. Дуже важливі всі ритуали — сніданку, обіду, вечері, домашніх розмов. Спокійного виконання уроків. Майже як завжди. Це зберігає відчуття, що життя навколо не руйнується. Дітям, які тривожаться більше, прямо проговорюйте - “ти в безпеці”. Часто. Обнімайте і цілуйте значно більше, ніж раніше. І хваліть за будь-які дрібниці. Якомога більше теплих дотиків.
Попри все — дозволяйте собі відчувати радість кожного дня, кожен чудовий прояв дитини, кожен шкільний успіх. Це — підтримка живого в житті і самого життя. Радість, вдячність, цінність і молитва — це те, що протистоїть мороку.

9. Якщо Ви на роботі, то працюйте, як це для Вас можливо відповідно до реальних обставин. Бо хтось все таки має залишатися на місцях і бути частиною збереження впорядкованості і спокою.

Завжди є люди, які завдяки кризі можуть змобілізуватися і почати робити в житті те, на що не зважилися б в більш спокійні часи. Вчіться у них. Не їхнім діям, а життєвій позиції, вірі, мисленню, стилю життя.

10. МРІЙТЕ!! “Хто знає, заради ЧОГО, витримає будь яке ЯК”. Щоб побудувати майбутнє власними руками, потрібно знати “ЩО САМЕ Я ХОЧУ”. І це не є питання до держави. Не треба зараз “мучити себе питаннями”, ЯК я це робитиму. Це питання наступного етапу. Мрійте дуже конкретно, так, щоб ви майже відчули мрію “на дотик” - своє здоров'я, енергію, роботу, яку Ви хочете, щасливих і успішних дітей — відповідно до Вашого етапу життя. На стан “не знаю, чого хочу” ми отримуємо “нічого”. БУДЬТЕ ДО СЕБЕ ЩЕДРИМИ У СВОЇХ МРІЯХ І РОЗВИВАЙТЕ ВІДЧУТТЯ ДОСТОЙНОСТІ І УСВІДОМЛЕННЯ ТОГО, ЩО ВИ ГІДНІ ЦЕ ПРИЙНЯТИ.
Щоденна тактика життя є легшою, якщо Ви дійсно знаєте свою стратегію. Сумнів потрібен для уточнення деталей, а не для відмови від життєвого шляху.

Поверніться до себе і близьких обличчям і світ відповість взаємністю.
За нашою вірою нам дається.

З любов'ю до України, психолог Христина Карабин.

Дякую за перепост.