Історії з відьмами

Jul. 24th, 2017 04:03 pm
tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Панія Горленкова

Раз зайшла вже в нас мова про відьом, чарівниць та відьомські процеси, то от цікавий епізод, приведений у книзі Катерини Диси «Історія з відьмами» (ст. 174-175).

«У лютому 1715 року в місті Прилуки служницю дружини Андрія Горленка Оленку звинуватили у зачаруванні слуги офіцера Пятова, розквартированого у Горленків. Через пожильців господиня разом зі слугами жила не надто комфортно, скажімо, замість кухні вони мусили користуватися лазнею. Не дивно, що господарі і пожильці врешті-решт посварилися. Лакей Пятова Петро Карпінський обвинуватив Оленку у відьомстві: нібито вона під час сварки проклинала його, пообіцявши, що наступного ранку він бігатиме вулицею, гавкаючи, як собака, й лякати людей. У суді Пятов підтвердив розповідь свого слуги, Оленка ж наполягала, що все було не так. за її словами, Петро Карпінський одного разу побив її, коли вона ввечері прийшла по хліб, а вона у відповідь порадила йому йти на вулицю і там бити собак. Оленку змусили присягнути, що вона нічого не знає про чари, але їй  довелося якийсь час посидіти під арештом. Тоді пані Горленкова написала скаргу, де нагадувала, що вона і вся родина перебувають під захистом самого гетьмана, і вимагала звільнити Оленку.

Read more... )

Хоч як оцінюй поведінку пані Горленкової, а не можна її охарактеризувати іншими словами, як вищий прояв відваги, розуму і відданості близьким їй людям. Але, думаю, інформація про неї буде неповною, якщо не скажемо, що

звали її Марією Данилівною, була вона донькою гетьмана Данила Апостола

один з її синів, Яким, у чернецтві Йоасаф, став визначним церковним діячем і пізніше був канонізований

один з її внуків написав один з найкращих, як на мене, творів української літератури. Повість «Конотопська відьма».

tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Книжка більш-менш готова (даруйте, якщо знайдуться помилки розпізнавання, мені й так ледь очі на лоба не вилізли).
Читати і завантажувати можна тут

На всяк випадок - рік видання 1930, пізніше перевидавалася у "Літописі Червоної Калини", але не повністю та з іншою назвою, тож, думаю, жодного правопорушення немає.

Крім того, думаю, що на майбутнє оригінальний текст (Очерки народной жизни...) так чи сяк доведеться перекласти заново, а чому - поясню завтра. Наразі активно завантажуймо і читаймо.

tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Чергове оповідання, яке видалося мені цікавим і характерним:

XXXV. САНДЖАРІВСЬКІ ЧАРІВНИЦІ

Read more... )
 
tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Про зацную жону та представника сексменшин

Героїня подальшої кримінальної пригоди - поважна дама, у якої вже є принаймні один дорослий внук. Але як хто думає, що всієї розваги у подібних матрон було сидіти у вікні та спостерігати за чужим життям або ж лаятися з невістками чи сусідками, той помиляється. Ця акурат зацная жона любила в компанії інших зацних жон посидіти в корчмі, попиваючи медок. А якби так хтось скористався тим, що зацній жоні забракло грошей і зробити їй нескромну пропозиції, то міг дістати істиком. А це вам неабищо. Істик - це така палиця, якою чистять леміш плуга.

Стосовно ж героя, то можна його зарахувати до сексменшин, та радше, як припустила мудра Ірина Даневська, то був психічний розлад. Але вирішуйте самі.

XXIV. НЕВДАЛЕ ЗАЛИЦЯННЯ

Read more... )



 

tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
 Неякая Галька, ексцеси та к-ви

Чергове оповідання з циклу "По судах Гетьманщини" може бути використане як приклад розходжень між звичаєвим та церковним правом. Його героїня, "неякая Галька", щиро вважала себе порядною заміжньою жінкою, а з точки зору церкви вона була правопорушницею та двомужницею. Стосовно ж світської влади, то вона, схоже, довго мирилася з існуючим становищем і не втручалася в Гальчине особисте життя. Аж доки сама Галька не здійняла колотнечі, посварившись зі своєю мачухою.

Було воно так:
 

XII. ДВОМУЖНИЦЯ

Read more... )

 

Все тут прекрасне, а найпрекрасніша мова! Поєднання ексцесів з простонародним "тись, мовит, к...а" незрівнянне.
 

tin_tina: (Default)
[personal profile] tin_tina
Ранньомодерне суспільство та позашлюбний секс

Загалом, те, що я саме зайнялася вичитуванням дослідженням Ор. Левицького "По судах Гетьманщини", а у ФБ саме трапився черговий сплеск інтересу до традиційних цінностей, - це випадковий збіг. Однак завдяки цьому я маю тепер повнісінько аргументів у суперечках (в які встряю через лінивство). Аргументів на тему "хто його знає, що то за традиційні цінності, раптом традиції були зовсім іншими, ніж думають їхні теперішні прихильники і супротивники".
Особливо ж "традиційні сімейні цінності"...

Про певні особливості укладення шлюбів та розлучень я вже колись писала, цього разу черга дійшла до позашлюбного сексу, засудження якого, безперечно, є традиційним. Гетьманщина - зовсім не виняток, проміскуїтет тут не заохочувався, а інколи судочинство пхалося навіть туди, де не слід (наприклад, переслідуючи людей, які охоче узаконили б свої стосунки, але не могли цього зробити з суто формальних причин - для когось із них це був би четвертий шлюб, заборонений церквою, хоча цілком дозволений світським законодавством). Але переважно ставлення до подібних делікатних справ було цілком раціональним і перелюбників карали за кривду, яку їхня поведінка справляла другому члену подружжя, "невинній стороні". Якщо ж ця "невинна сторона" була доволі великодушною, щоб простити, можливо, мимовільний переступ, то і суд нікого не судив.

Хто думає, що прощати змушені були таки "невинні жінки", той помиляється - принаймні, стосовно далі приведеного випадку.

XIV. СУДОВА ІДИЛІЯ

Read more... )

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 10:35 pm
Powered by Dreamwidth Studios