xpywuk: (ромашка)
Упаковка рябчика великого (це той, що шаховий! три роки полювала! можливо, вернуся за другою упаковкою, якщо не знайду дешевше поштучно.)
****
Дві туї - одна точно "Brabant". Друга - можливо, теж. Байдуже... завтра розберуся.
І ялівець скельний. (Його я купила помилково - замість сланкого, який біля троянд хотіла посадити. Але цей теж годящий - буде мені за "вертикаль" у квітнику. Люблю ялівці за запах.)
Це все розпродаж в "Епіцентрі". Якщо до кінця розпродажу в мене лишаться час-кошти-натхнення, то повернуся за ще однією туєю.

У Вінниці багато старих туй. Красивих. Одна, особливо розкішна, росте біля магазинчика на Вишеньці, де я купую нитки для гачкування. Товстезний стовбур. Розлога крона. Завжди темно-зелене вбрання. (Наважитися і заживцювати б її). Я з нею вітаюся кожного разу, як проходжу повз. Хочу, щоб і в мене колись коло хати росла така красуня.
Тільки по приїзді сюди я їх побачила так, щоб полюбити.
До речі, старі вінницькі туї не вигоряють, не рудіють, не хворіють. Навідміну  від новомодних сортових-фігурних-варієгатних нещасть у центрі.

****
А "Brabant" я планувала ще від травня купити - біля дороги посадити. Щоб було в мене щось вічнозелене перед очима, поміж квітучих кущів... Бо йолки, і навіть сосни, в нашому регіоні не люблять (страшні забобони з тими йолками!!!) Все суворо і страшно: ялини приносять смерть. Тому, щоб не лякати сусідів, ялинку й сосну я посаджу десь в глибинах саду. А біля дороги - тую, і навіть не одну, і ялівець... вони, хвала Богові, позбавлені містичного ореолу.
А от на моїй дідизні, майже в кожному дворі росте стара височезна ялина. Це вважалося - до щастя (скоріш за все, вона працювала громовідводом).
Якось в нас гостювала студентка, родом з іншого регіону... іде по селу, біднятко, і їй якось трохи моторошно, але вона чесно намагається усміхатися і підтримувати розмову. Врешті каже: "А у вас так багато ялин по селу росте..." Я: "Ага, майже в кожному дворі..." - "А в нас вважалося, що як у дворі ялина, то там відьма живе". (Якщо зважити, що людина йшла до нас по продукти для археологічної експедиції... А мама в мене чорнява, темноока, смаглява... і дві ялини в дворі, хата-мазанка, і старі домоткані рядюжки попрані сохнуть... і погреб відкритий.) Довелося пояснювати, що повір’я в нас різні. І ми не їмо дітей і ні разу не відьми але хто ж повірить просто співчуваємо археологічній експедиції, вболіваємо за них, і вже п’ятий чи й шостий рік поспіль ділимося продуктами в обмін на екскурсію на могильник, це просто "добросусідський звичай" і бідним-голодним студентам. І в нас завжди  добрий врожай яблук-цибулі-огірків-картоплі... але це не відьмацтво, а багатий чорнозем і праця... Сподіваюся, я її переконала:)
xpywuk: (ромашка)
Нове слово!

Не плутати з рястом і ряскою:)


Це літературна назва Ornithogalum (пташине молоко; рос. птицеплечник).
В садах - через невибагливість і добре розмноження - доволі поширеним є Ornithogalum umbellatum.
Я про нього вже згадувала - на Вінничині ці квіти називають "зірочки".
xpywuk: (ромашка)
Народні назви - це чудово!
Я не проти латини й ботаніки... Але місцеві назви - це поезія!
(От вчора читала статтю про гіацинтоїди - ну хто захоче купувати квітку з назвою "поїдач гіацинтів":) Але бачиш англійське "дзвоники фей" - одразу хочеться собі таке в сад.)

Вчора купила три цибулинки штернбергії жовтої. Прочитала по горизонталі, що є про неї російською і англійською... Головне питання: куди саджати? чи живе в Україні?
Ввела в гугль запит "штернбергія", а гугль мене все одно на російські сайти відправляє.
Звузила пошук... Є!
Справа в тому, що ця рослина справді для України не привізна, а місцева - і є українська назва.
Sternbergia colchiciflora - росте в Криму та Причорномор’ї в дикій природі.

І називається ця квітка українською осінник.
Осінник пізньоцвітовий (бо квітка подібна формою на пізньоцвіт осінній) або зимівникоцвітий (з квітами йде під сніг) - Sternbergia colchiciflora (штернбергія колхікоцвітна).

В культурі більше поширені ці два види:
Осінник жовтий - це відповідно Sternbergia lutea.
Ну й осінник великоквітковий - Sternbergia grandiflora.

Мої спроби вимовити "штер-штерн-бегерія-бергія... штербергія" - викликали в Тараса коментар: "О ужас, хай Бог милує!"... І я з ним згодна. Куди красивіше (і зрозуміліше) звучить - осінник.
xpywuk: (ромашка)
Думаю, що це все таки Lilium croceum (лілія шафранова).
xpywuk: (ромашка)
Борюся з ботанічними русизмами - хочби у власній голові.

Вже навіть у львівських розпліниках у каталогах скрізь пропонують "лапчатку". Українські назви мені траплялися лише в каталозі Софіївки.

Отже:
Перстач - українська назва роду лат. Potentilla;
Перста́ч бі́лий (Potentilla alba L.) - власне і є перстач, п'ятиперсник;
Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.) - розтопир;
Пе́рстач прямостійний (Potentilla erecta (L.) = калган, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник;
Пе́рстач гу́сячий (Potentilla anserina L.) - гусятник, гусячі лапки, гусяче зілля, жаблір;
Перстач повзучий (Potentilla reptans) - мохна;


Інший рід:
П'ятилисник кущовий (Dasiphora fruticosa, syn. Potentilla fruticosa L., Pentaphylloides fruticosa ) = перстач кущовий. Це отой відомий "курильський чай". Ну і чудова декоративна рослина - кущик, залежно від сорту, від 30 см до 1,5 м. Колір квітів - жовтий і білий (найневибагливіші), далі йдуть капризулі з рожевими, помаранчевими, червонястими, цеглястими відтінками. Вони менш морозо- та посухостійкі.

Хто знає ще які місцеві назви?

В моєму дитинстві, як лікарську траву збирали ми з бабусею лише перстач сріблястий - її називали "серцева трава", бо вважалося, що її відвар "добрий на серце". Ще чула назву "гусячі лапки". (Фастівщина)
xpywuk: (ромашка)
Етноботаніка - цікавіша за фентезі та детективи. Чим далі в ліс (сад, городець прянощів...), тим певніше в цьому переконуюся.

Випадково почула назви двох болгарських пряностей... і закохалася в самі слова. От чуєш слово - і воно тобі таке фонетично смачне, що слинка котиться.

Сминдух - мені зазвучало, як "смачний дух":)

Ця рослина по-українськи зветься гуньба (не подобається слово, співзвучне з "ганьба" - за що так, га?), або ж латиною: тригонела (Trigonélla), або ж російською пажитник, польською Kozieradka ... Ще її називають фенугрек (так і англійською), хельба і шамбала. Я чула в народі простішу назву - грибна трава.
Одна з моїх улюблених пряностей, до речі. І ще - я більше люблю гуньбу голубу (Trigonella caerulea), аніж власне "грецьке сіно" (Trigonélla foénum-graécum).

Хороша рослина:
молоді листочки - в суп, салат, до сиру чи зеленого маселка (як і всі бобові, це білкова рослина);
сушене листя і насіння - прянсть, чай, ліки, добавка до борошна;
ну і сидерат непоганий:)

Раджу!

А слово найсмачніше - таки болгарське.
xpywuk: (ромашка)
"...окропи мене гісопом - і очищуся..."

Це найбльше моє розчарування з часи захоплення етноботанікою!
Це просто ААААААААААА!

Виявляється, що всюди, де в Св. Письмі згадувався "гісоп" - в Торі, у Псалмах, у Пророків... і всі символічні та практичні моменти стосувалися геть іншої рослини.

Гісоп у Палестині не росте. Принаймні, раніше не ріс.

"Біблійний гісоп" - це Origanum syriacum (дослівно "сирійська материнка"), що на івриті אזוב‎

Тут не обійшлося без "хибних друзів переладачів". Я сама вже іврит геть забула, але кажуть, що назва цієї рослини по-тамтешньому (арамейсьою та гебрейською) звучить-звучала, як "езоб" ("езов")... ну правда ж, подібно до "ізоп" (Hyssópus)... ось так палестинський брат материнки став гісопом у всіх європейських перекладах Св. Письма. І тільки біблеїстика ХХ ст. повернула все на свої місця.

Іншими претендентами на роль "біблійного гісопу" були:
Thymus capitatus - чебрець далматський
і
Satureja thymbra - чабер чебрецелистий або критський.

Езов - символ очищення, духовного і телесного, а також зцілення, яке подає Бог (його використовували в лікуванні шкірних захворювань, а також для очищення приміщень, як куріння).

...Все це ніяк не применшує лікарські властивості самого гісопу лікарського (та подібного до нього гісопу вузьколистого). Його теж використовують для лікування екзем, харчових отруєнь, кашлю, бронхіту... навіть туберкульозу.
xpywuk: (ангел на долоні)
Весняноквітний родич пізньоцвіту осіннього. Росте в степах. В Україні це від Бесарабії через весь південь і аж до російського Дону... місцями північний ареал заходить аж до Черкащини.

Дуже ніжна, схожа на крокус (хоча ні разу не родичі), квітка.
Це той варіант, коли хочу-хочу.
Хоч би насінням розжитися.

Брандушка різнобарвна Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. (B. ruthenicum Bunge, B. vernum L. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt., Colchicum versicolor Ker Gawl.)

Цікаві європейські назви  - у Німеччині це квітка Стрітення або Весняне світло :) Lichtmessblume oder Lichtblume

(В моїй любій Англії ця рослина не поширена, тому тамтешньої назви нема. В Британії все ж мокро для степової рослини.)

Також неоднозначний  легендарій цієї квітки - російською "брандушки-сиротушки" (замучені мачухою сестри-сирітки - а квіточка отруйна, між іншим).

Її родичем є просурень гадючий = Бульбокодіум рутенікум Bulbocodium ruthenicum (за легендою, рослина росте там, де водяться ці змії).
Російською: бурундышка (брундышка), сниток, снедок (отруйну рослину їсти?), сиротки.

Червона книга України відносить їх до одного виду.
xpywuk: (ангел на долоні)
Зірочками в деяких регіонах України, зокрема на Київщині, називають  Ornithogalum. Не всякий, а з білими дрібними квіточками.
Ornithogalum nanum
Ornithogalum fimbriatum
Ornithogalum umbellatum
та ін.
http://flower.onego.ru/lukov/ornihoga.html
В садових магазинах його продають за транслітерованою з латини назвою - орнітогалум.
З родини гіацинтових. Деякі види занесені в Червону книгу України.

Літературна назва - рястка.

Російською - птицемлечник (калька з латини).
Польською - Śniedek (є кілька видів, що їдять, як спаржу, але є й сильно отруйні, тому не раджу експерементувати.)
І англійською - тратататам! - Star-of-Bethlehem (а також: wonder-flower, chinkerinche, Snake Flower... і Sun Star, це жовтоквітний вид Ornithogalum dubium)
xpywuk: (ангел на долоні)
"Christmas rose", "Lenten rose"
Різдвяною трояндою в Європі називають Helleborus.
За легендою, квітка виросла зі сліз бідної пастушки, що не мала дарунку для Дитятка Ісуса. 
В Європі квітка цвіте взимку - трохи снігу і приморозок їй не завада.
Легенда красива і зворушлива, але абсолютно казкова, бо квіти ці руками краще не чіпати, а дитині давати геть не можна. Тут справа така, що з технікою безпеки легковажити не можна - рослина дуже отруйна.
Зате красива. І цвіте рано - ще сніг лежить. За це й цінується в садівництві.

Російською квітка називається морозник (або зимовник). І ця назва витісняє нашу, українську. (Поляки, до речі, на це теж скаржаться). Бо "морозник" - це красиво... 

А українською і польською - чемерник. Від давньослов’янського чемер - головний біль, запаморочення, отруєння.  Бо можна зачемеритися... й дати дуба.
В деяких регіонах є назва-калька більш сучасна і прозора - отруйник. Ну хто ж купуватиме в квітковому каталозі рослину з такою ... гм... назвою - хіба відьми та маньяки. Ось і витісняє "морозник"... Але техніку безпеки ніхто не скасовував.

В мене теж є - подарунок сусідки. Жду, як зацвіте навесні.
xpywuk: (ангел на долоні)
Те, що для нас знаменує весну й Великдень, в Англії через значно м’якший клімат - різдвяна рослина.
От де правда в світі?

Це все про ту саму гусячу цибульку  :) 

Gagea bohemica = Early Star-of-Bethlehem (в "зелене Різдво" зацвітає ще в січні, в більш холодні зими в березні...). Рослинка має всього 2-6 см. Цвіте жовтою зірочкою.

Yellow Star-of-Bethlehem
Зірочки жовті (Gagea lutea) = цибулька гусяча, часник жовтий. Їстівною є, як зелень, так і сама цибулина (сира, варена, печена). 
В народній медицині відвар застосовую для лікування асми та брохіту.
Подрібнена цибулинка також є ранозагоювальним засобом.


Також їстівною є Gágea mínima - її можна вирощувати на молоду зелень.
xpywuk: (Default)
Біблійно-легендарнй кукіль з Христової притчі - це та сама рослина, що в садівництві називаєть агростема. В квітникарстві використовують 2 види - агростема звичайна (кукіль польовий Agrostemma githago) і агростема витончена ( Agrostemma gracile).
Найчастіше продають насіння агростеми рожевої - найближчого до природи варіанту, але є сорти з білими, малиновими і бузковими квітами, і навіть блакитними (сорт 'Blue Angel').

Часто входить в склад мавританських газонів.

Увага: отруйна рослина!

В деяких регіонах України кукіль, як і ліхніс халцедонський, називають горицвітом.
xpywuk: (Default)
Якось так сталося, що я знаю більше трав, які запобігають вагітності, або ж є абортативними. Це тому, що в протипоказаннях до них яскраво написано - не вживати під час вагітност! не вживати під час першого триместру!
Це  і кріп, і шавлія, і материнка, і ромашка, і марунка, і бузина... По суті майже всі лактогонні й антиглистові трави йдуть у цей список. І звісно, трави для полегшення пологів.

Мені якось не спадало на думку скласти список трав, що сприяють зачаттю. Хоча я читала про шавлію - майже магічну в цьому плані. Можливо, тому, що причин безпліддя багато - і до кожної причини свої трави.

Але якщо говорити про народну "магію":)
Отже, в народному зільництві "для  дітей" жінки вживають:
вітекс священний -  він же "авраамове дерево" (за легендою старий Авраам сидв під вітексом, коли Бог пообіцяв йому сина - це благословіння розповсюдилося і на рослину, що отримала здатніссть обдаровувати нащадками бездітні пари; в Індії молода після весілля має посадити біля хати кущ вітексу - щоб діток було багато);
шавлія - "трава молодят" у Давньому Римі (бажано, щоб його пили обоє з подружжя); також чай із шавлії п’ють перед пологами;
шпориш - присутній в багатьох трав’яних антизапальних чаях, в тому числі, для лікування запалень сечової і статевої системи; найчастіше використовують такий збір: шпориш-суниця-смородина (листя) в пропорції 1:1:1 - ці трави не лише доповнюють одне одного лікувальною силою, це просто смачно;
календула - ооо! коли Бог створив цю квітку, Він був не просто в доброму гуморі, це шедевр! це одна з найпрекрасніших лікарських рослин, бо помічна "від усього", я пила її для пом’якшення ПМС - сила! за християнською легендою календула - нагідка (ногідка) - сонячна квітка - з’явилася, коли Воскреслий Христос вперше йшов ранковим садом з Його кроків - звідси її цілюща сила :) 
пелюстки троянди чи шипшини (в ній багато вітаміну Е, вона природній антидепресант, має антизапальну дію, теж використовується для пом’якшення симптомів ПМС).
Також я знайшла інфу про користь для жінок свіжої айви (за рахунок пектину? але можна й нівроку закреп схопити - і лікувати довго і неприємно), але айва ще в Давній Греції вважалася такою, що сприяє материнству. Айву дарували молодій на весіллі.
Хризантеми (овочевої, триколірної і посівної - внутрішньо, як чай, і зовнішньо, як ванни та обтирання). Навіть саме вирощування хризантем (за рахунок запаху) має сприяти :)

Обліпиха. (цікаво чому)
Гарбуз. (страви з гарбуза чи кабачка радять ще для зменшення токсикозу)
Подорожник. 
Дев’ясил.

Загалом же, цілком зрозуміло, що без призначення лікаря й попереднього обстеження в такі речі не граються. В таких випадках, важливе і дозування, і календар прийому і взагалі - лікування безпліддя є дуже тонкою справою.  

А все ж цікаво читати, які трави "приносять дітей" крім капусти:) і які легенди з цим пов’язані.
В "чоловічому списку", до речі - лідирує свіжа цибуля (жінкам теж можна), далі петрушка, селера (можна обом), часник (жінкам, що хочуть зачати, від часнику варто відмовитися, він сприяє виділенню "чоловічих" гормонів), теж шавлія і гарбуз...
xpywuk: (Default)
Шляхом довгих блукань І-том я нарешті ідентифікувала цю рослину!
ООО!
Отже: сюсюрік - це SISYRINCHIUM angustifolium Mill.= S. anceps Cav. = S. bermudianum auct. non L.
Навіть не знаю, як то транскрибувати з латини.
Російською то називається "сисюринхий" або "сизиринхий", в народі ще "голубоглазка" за колір квітки, подібно й англійською "Blue-eyed Grasses" (а сюсюрінхій каліфорнійський з жовтими квітками - відповдно California Golden-eyed Grass, тобто "золотоочка"), польською "Miecznica" (за форму листя).
xpywuk: (Default)
White Blackberry перекладається, як біла ворона.
Логічно.
xpywuk: (Default)
Українською: ірга - це Amelánchier. До цього роду входять кілька видів. Деякі з них введені в культуру. Найвідоміші: ірга круглолиста, ірга вільхолиста, ірга канадська... (Англійською:  shadbush, shadwood or shadblow, serviceberry,sarvisberry, wild pear, juneberry, saskatoon, sugarplum, wild-plum, chuckley pear).
Це плодова, лікарська рослина. 

Польською: іrga - це Cotoneaster (кизильник).
Декоративна рослина з неїстівними гіркими ягодами.
Умовно їстівними є плоди кизильника:
гімалайського загостренного (C. acuminatus),
К. багатоквітковий,
К. алаутський.
В народній медицині використовують плоди К. чорноплідного (Cotoneaster melanocarpus Lodd) і кизильника звичайного.
Аглійська назва відповідає латинській.

Після "дині" - це другий такий от чудовий українсько-польський ботанічний друг.
Коротше: будьте уважні та обережні:)
xpywuk: (Default)
***
В моєї бабці росла лише кучерява м’ята під калиною, під ринвою - я нею мила голову. А на чай ми збирали дику м’яту біля ставка.

Дуже цікава м’ята - в Яхнах на Фастівщині саме її називали холодною - росла в бабиних сусідів, в баби Катерини й діда Петра під тином біля лавиці у дворі. Висока, з метр у висоту, з широким продовгастим листям насиченого зеленого кольору... (Схожа на ту, що нині в мене під погребом, але в двічі купніша.) З дуже приємним ароматом. Така ж була і в інших односельців - і там само, тобто у внутрішньому дворі біля лавиці...
Більше я такого культивару м’яти не стрічала ніде. А жаль... Вона справді холодила, але присмак був ніжний-ніжний, не нудотно-ментоловий.

До речі, я не можу пити покупний м’ятний чай - в ньому здебільшого якийсь такий сорт м’яти, що мене від тої кількості ментолу вивертає. (А покупна меліса - на смак, як сіно, незалежно від фірми виробника).
xpywuk: (Default)
Дуже хочу (зі свіжо-прочитаного):

1) агарлик-трава - хочу хоча б за цю поетичну назву!  Jasione montana L.
російською ця рослина називається абсолютно не смачно - букашник. бє!

2) аммі зубна або ж келла  Ammy visnaga (L.) Lam.
природній анальгетик.

Бачила все це в каталогах російських фірм... Чи пощастьть знайти це в нас... питання, що не дає мені спати.
xpywuk: (Default)
Тим, хто любить руколу і купує насіння, щоб вирощувати на своїх грядках, читати обов’язково.
Я нарешті розібралася, чого і вам бажаю.
А все почалося з того, що одногороку в мене була неперевершено смачна рукола. Наступного - геть не їстівна. Потім подзвонила мама і спитала, де і як я купую насіння руколи і як успіхи... виявилося, що в неї така сама засада.
Сьогодні купувала насіння руколи і звернула увагу, що на одному пакеті одна латинська назва, на іншому - інша. На одному написано однорічник, на іншому - багаторічник... насіння однієї фірми ("Насіння України"). Вдома лежав ще з осені куплений голандський пакетик...
Кілька годин в і-ті, вікіпедія, садівничі форуми. І напружене застосування англійської... Вуаля:)

Головне правило - не купувати насіння в сумнівних фірмах + читати латинську назву виду.
Бо:
Read more... )

І хвилинка антиреклами на нашому радіо:
не купуйте насіння руколи від фірми "Геліос-поштою".
xpywuk: (Default)
Мене всерйоз захопила етноботаніка - наука, що вивчає місцеві назви рослин і традиції використання.
Це до запаморочення цікаво, чому в одній країні (місцевості) рослина називається так, а в іншій - інакше.
Як у німців монарда стала "індіанською кропивою", я ще можу уявити, але чому в українців вона стала "червоною рутою"? Яка рослина в різних країнах вважається божою, а яка відьмацькою? А всякі звірячі трави - вовчі ягоди, котяча й собача м’яти...
Як це впливає на місцеве зільництво, квітникарство, кулінарію?..

Товариство, хто в темі, порадьте хорошу літературу з цієї теми?

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 07:56 am
Powered by Dreamwidth Studios