xpywuk: (ромашка)
Приходить вчора Нявочка з полювання, а полювала вона, судячи з усього в болітці (там колись був ставок і замулився): лапи в мулі, сіром, в’язкому, і морда в мулі... То мали бути просто золоті жаби, якщо Нявка прийшла додому аж у такому камуфляжі.

А тут, біля порогу, возлежить на сонечку Біла, її доросла маленька доця.
Біла - чистюсінька. Навіть сніг буває таким білим хіба на Різдво. Аж сяє.
Мружиться-муржиться... чіпляє помінці вусами.

Нявка її бачить і починає гарчати-бурчати: "Ти чого не вмита? га?" і сердито її вилизює - потилицю, спинку, бочок...

Біла виринає з нірвани ... і попри всю свою дочірню шанобливість, здивованим поглядом обдивляється Нявку і жалібно дивиться на мене: "Це мамка? Це МАМКА?!" І ще жалібніше, зіщулившись і заплющивши очі: "Мамка з’їхала з глузду..."
А задовлена Нявка, насваривши і вимивши дитину, пішла наводити мурофет... до Тарасового приходу вона вже була чиста, як нова подушка. І тільки ми з Білою знаємо правду :)
xpywuk: (ромашка)
У наших "молочних сусідів", як ви пам’ятаєте, завжди багато котів.
Є в них стара кицька, назвемо її для зручності Плямиста, що народжує щороку калічні котенята... вони не життєздатні... й мамка згодовує їх собаці, сама приносить і згодовує. А потім плаче в довгій материнській депресії. Знову вагітніє... і все по колу.
Але цього року їй пощастило. Разом з нею народила дітей ще одна кицька, Смугаста, і в легковажності своїй, покинула їх на призволяще - пішла на довгострокове полювання. Одне кошенятко не витримало мамковідсутності й померло. А друге - всиновила бездітна Плямиста, чиї груди були повні молока, а серце - туги.

Материнське щастя, таке довгожданне, зробило її доброю і щедрою, фанатично працьовитою. І сповненою щастя.
Вона вилизює, дозволяє себе ссати, підгодовує мишками й інших кошенят, що сусіди знайшли-підібрали чи принесли від родичів - білого котика-калічку, юну кавову красуню Анфіску.
Спершу, звісно "рідна" дитина - їй мамка сьогодні принесла три мишки. І дитина їх усі з’їла. Перетворилася на колобка. З жалем зрозуміла, що обід - хазяйка щойно налила молока - доведеться пропустити. Прийшла до "котячого дивану" - старого ліжка, що стоїть на ґанку... і жалібно покликала хазяйку: "Ой, не можу вилізти!" Круглий живіт не пускає:)

А трудяга-мамка знову пішла полювати - принесла мишку для Білого, потім мишку для Анфіски, потім мишку для Смугастої, яка розніжено спала на дивані...
Погодувала, вилизала дитинку.... і пішла полювати далі.

 
xpywuk: (ромашка)
В нашій хаті багато котів:)
Ми їх любимо:)
Киці-мисливиці (за сумісництвом - хутряні диванні подушки з функцією мурррру): Нявка, Чорна і Біла.
Домовик, автохтонний мешканець садиби - Старий Вуйко. Він відомий пірат і розбійник, що приходить до хати лише попоїсти.
***
Котячі книжки.
А ще - котячі горнятка, картини й усяка інша сувенірність.
заплічник
Тепер ось - котячий заплечник, куплений на Андріївському узвозі (всього лиш 80 грн).
Джинсовий, із підкладкою. Є дві кишені - зовнішня і внутршня. Пошитий загалом на совість, хоча я все ж лямки обстрочила би: хоча бохо - то модньо, але трохи нитки висмикуються... і це не зручно. (За словами майстрині 3 кг витримує точно, 5 під питанням. Ручне прання.)
Розпис акрилом.
Там був великий вибір котячих торбинок, сумочок, гаманців і кілька заплечників... Й усі різні! Але мала коштів лише на одну річ, тому взяла те, що мені найбільш на часі. Але надіюся, ще повернутися і за сумкою.
xpywuk: (ромашка)
Урсула Морей Уильямс "Гобболино — ведьмин кот"

Дуже проста, але гарно написана історія (можна сказати "роман дороги", який робить коло:) про кошеня, яке не хотіло ставати злим відьмацьким котом, а хотіло бути добрим хазяйсько-домашнім. А можна сказати, що це притча про те, що народження "нетам-нетоді" і певне соціальне походження ще не тавро й не вирок. І що мрії - здійсненні. І що добре серце - найбільший скарб (навіть, якщо шкурка в тебе чорна, а на вусах іскри).

Котолюбам - рекомендую однозначно:)
А також для спільного читання з дітьми від 4х років - кожен розділ є завершеною новелкою, його можна прочитати наніч і обговорити з дитиною.
xpywuk: (ромашка)
Скінчився сухий корм - і всі крім Чорної, зраділи: смаколики (натуральне харчування!)!!!
Радість їхня тривала недовго - вже за два дні всі ходили нещасні й питали: що за фігня? де сухий корм? (калорійний і вітамінізований)
Але сухого корму не було - поки виконають замовлення, має минути час...
Каша, сир, молоко, яйця, м’ясо... А вони ще й не задоволені?!

Вчора приїхав сухий корм. Обрадуване звірство вишикувалося в чергу, чекаючи поки Тарас розпакує мішок... Півгодини з котячої і собачої миски долинало лише хрумтіння. Потім всі задоволено лягли спати.

Сьогодні вже знову на той сухий корм ніхто не хоче дивитися. Всі позирають на сир і питають: а будуть смаколики?


П.С. 1 Тільки Нявка їсть, що є, без претензій.

П.С. 2 За час відсутності корму, Чорна - найбільший його фанат - принесла мені 5 кротиків і кілька мишок.

вечір

Jul. 30th, 2013 09:17 pm
xpywuk: (ромашка)
Надворі так добре!
Пахне росою - ммм!
Ото тільки комарі гризують.


Зате коники сюркочуть.


Подивилася фільм про Гелен Келлер. Потім прочитала її автобіографію.
Зарядилася життєствердністю.
Людина може так багато!


І щоб остаточно утвердити мене в цій думці, Чорна принесла мишку:)
(Але побачила Білу й передумала віддавати мені подарунок. Інтриги:) 
xpywuk: (ромашка)
Була днями я набурчала на своїх киць: "Ото тільки й знаєте - їсти й дрімати! Хоч би якусь мишку спіймали!"
Вчора, повернулися з Тарасом з прогулянки, Чорна лежала біля порогу і гралася мишкою. Показала-похвалилася і пішла далі гратися зі своєю "іграшкою". Ми її, звісно, похвалили.
Нявочка почула, що похвалили Чорну - і пішла.
Кудись "в далекі гори".
Вже ми повечеряли. Постелилися. Залізли під ковдру... серія улюбленого детективу - і спати.
Аж тут - жалібний "няв" під вікном. Так Нявка нас буває кличе.
Тарас схопився, щось на себе некинув, побіг: "АААА! Моя котуся!" (Я на те тільки похіхікала - не надто жалібний був той "няв".)
Вийшав Тарас надвір, поки дійшов до хвіртки в садочок, Нявка заскочила на ту хвіртку з мишею в зубах:
"Бачиш - мишка!" - сказала Нявка.
"Яка славна мишка! Яка ти мишоловна киця!"
"Подивився на мишку? Ну всьо - тьху! Ще в хату її нести... - Нявка виплюнула мишку кудись у квітничок. - А тепер вечеря і на плед!"
Поки Тарас дійшов, роздягнувся, то Нявка вже була в ліжку - муржилася до мене...

Приємно, що киці мені приносять подаруночки:) Мої золоті мисливиці:)

Минулий подарунок довелося, правда, шукати - Чорна перевернула мій вазонок, ганяючи за метеликом. Щоб "компенсувати збитки", принесла кротика - і поклала його у вазонок і нічого не сказала. Ми з Тарасом були щасливі його потім знайти за тумбою, кротика у вазонку.... Теж мені квіточка.
xpywuk: (ромашка)
Всі мої киці тією чи іншою мірою поділяють мою пристрасть до садівництва.
Нявочка кілька років поспіль влаштовувала в моєму квітнику прощальний атракціон для мишок. Подробиці пропускаю, пам’ятаючи, що мої нотатки читають вагітні пані.
Чорна просто любить полювати в квітнику - на кротів.
І загалом - у лабіринті кущів, квітів і пахнючого зале добре спати. Особливо люблять це діло Вуйко і Чорна.
А сфотографуватися поміж квіток - то взагалі справа честі. Гербарій? Я, киця-котуся, найкраща твоя квіточка!

Біла ж любить екзотичні рослини. Ті, що ростуть у мене в горщиках, риночках і кадках... Мої субтропіки:)
Особливо ж - фіги та мирти.
Ні, вона їх не їсть. Вона під ними спить. Інколи - згорнувшись клубочком довкола горщика.
Ось щойно побризкала свої вазонки біостимулятором і перенесла з ґаночку на відмостку. Туди ж перемістилася і Біла - спати під своєю улюбленою смоківницею :) 
xpywuk: (ромашка)
На жаль, це сталося - Нявка й Чорна почали регулярно й бучно з’ясовувати стосунки. Поділ мисливських угідь чи що?

Не їдять із однієї миски. Не ночують в одній кімнаті. "Не смій гладити мене тією ж рукою, що і її!"

Минулого тижня побилися так, що обидві ходили з подряпаними носами. В Нявки вже загоївся, а Чорна все ще хуліганська.

Мені довелося збільшити наш домашній кодекс і додати ще кілька "не":
ніяких бійок у хаті, в моєму квітнику й при мені.

А так - весело:)

ПС. Біла до цього всього ставиться доволі байдуже - у неї повний мур, піс-і-лав, сонечко-муржанськ-возлежанськ... і активне вициганювання їжі.
xpywuk: (ромашка)
Напледні киці - фе, в цьому сезоні це не модно!

Чорна вклаался спати на моїй квітчастій хустинці та дощовику, забутих не на місці.

****
В Чорної засмучанськ, який може перерости в депресію - пташечки, навчені гірким досвдом минулого року, звили гніздечко на новому місці... А кицюня ж їх так чекала і виглядала. Тепер залазить на двері й жалібно нявчить, медитує, навіть дрімає там. А тоді приходить скаржитися мені на життя, і засинає в вазонкових джунглях.
Зате на ґанку в мене чисто тепер, не треба щодня послід змітати.
Спасибі, любі кицюні, що навели порядок.

***
Коли Нявочка йде на полювання, зокрема, вночі - то обов’язково лишає доцю нас "пасти" і присипляти. Біла ще молода, кицетерапевт з неї недосвідчений, але вона старається робити все, як мамка. Дуже пізнавально!

***
У Чорної обряд вітання зі Сливою майже такий, як у Нявочки. Але вона не походить під животом, а двічі треться об передні ноги, перш, ніж дати себе обнюхати, прийшовши з далеких світів і принісши новини.

***
Улюблена трава наших киць - пирій.
Вуйко - єдиний, хто приходить пожувати котовник.
Ще хтось із дівчат днями їв мелісу.
біла була двічі застукана за спробою погризти нарцис (ааа! він отруйний!), а також їй смакує гранат, жасмин поліантовий, чебрець і лаванда.

***
На городі - окопи під дерева. А так, як моє замовлення на яблуні-груші не виконано через бонсайні старання зайців... Ще 6 ям не засипано. Киці феєрично грають у квача.

***
Киці мишкують. Розкішно мишкують. Цілими днями й навіть ночами... Навіть Біла вже спіймала свою мишку. І ні одна досі мене не вгостила.

***
Нявочка вчора прийшла заскочила на стілець, принюхалася,, а я якраз бульйон антизастудний зварила. Питаю: будеш шкурочку? Але вона, хитра киця, забачила "адвокатську намазку" - і тонко натякнула, що пташечку вона собі вже вполювала, а от заморський хрукт на городі не росте:) Я здогадувалася, що так буде - і чесно залишила Нявці чайну ложку зеленого крему.

***
Біла засмакувала кеш’ю.
xpywuk: (ромашка)
Біла має кризу ідентичності.
Вона вже третій тиждень хоче бути чорною.
Спершу відчинила дверцята в грубку (яку ми не використовуємо), вимастилася в сажі. За два тижні її Нявка вилизала й привела в котячо-пристойний стан.... то сьогодні вона в свіжій багнюці викачалася. Буде ночувати надворі... 
xpywuk: (ромашка)
Мене невимовно зворушує, як моє звірятство взаємно піклується одне про одного.
Те, що коти в негоду діють за принципом "розстели собаку" і ляж зверху - вже звично.
Киці нагадують мені, коли в собаки немає в мисці води, щоб я не забула налити.
Коли була минула сніговиця, Чорна тричі мені голосно нагадала, щоб я не забула впустити її синів ночувати в хату. Я б і так не забула, я ж не монстр. Хлопці - двійко не прилаштованих чорненят - десь гуляли дотемна, то ось Чорна тричі мені, нявкаючи, на двері показувала і кликала їх. А сьогодні - киці впали в сплячку, як я їх впустила, приїхавши з міста, в хату... подушки, чесне слово. Позгорталися клубочками і німурмур. То Слива, вже мені нагадала, забрати котів. Пішла, жалібно повискуючи, до дверей, покликала їх, покликала мене... Всі в хаті :)
xpywuk: (ангел на долоні)
Моєму чорно-білому дуету ще мінімум тиждень бути "на лікарняному" під хатнім арештом.
З кожним днем це стає все веселіше й веселіше.
Зі кілька днів шви перестануть боліти - і на нас чекає квачик-калачик, від якого трясуться стіни.

Рахую, замружившись, на який день я завию від такого щастя.

Киці ображаються: за що їх не пускають подихати свіжим повітрям? 
(Якщо звірі ображаються-сердяться чи просто не розуміють своїх людей - чекай шкоди...)
А що зробиш:(
xpywuk: (Default)
Чорна спіймала мишку. В хаті. Грається нею. Біла побачила і просить: "Сестричко, дай погратися!" Чорна: "Грррр! Не дам! Міу мишка!" Біла: "Ну дай хоч за хвостик потримати... Хоч за лапку... Хоч раз підфутболити!" Чорна: "Не дам!"
В мишки, ясна річ, ніхто слова не питає.
І так півгодини.
А я лежу під двома ковдрами і накривши голову подушкою - голова болить...

Я б їх надвір виставила всіх трьох, але не педагогічно - ловіння мишок не караєтсься, а заохочується...

Врешті Біла вициганила в Чорної ту мишку. Гарчить - грається. Під шафою...
А Чорна залізла в миску, де я миюся... і згорнулася там клубочком - перепочиває.

Труп мишки віддасть землі Тарас, коли прийде з роботи.

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 10:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios