xpywuk: (ромашка)
Якщо в порожній кімнаті, здається, нізвідки долинає "муррр!" або "няв!" - це значить Чорна облежує Тарасів светр. Чорний светр.
xpywuk: (ромашка)
Надворі прохолодно. Щойно скінчився дощ - він накрапав ще з ночі. Хороший такий осінній дощ - довгожданий і запашний.
Але дощ таки скінчився, і киці, які цілий день зображали з себе традиційну частину меблів - диванні подушки - прудко розбіглися в своїх справах.
Але Чорна повернулася.
З мишкою в зубах.
Забігла у велику кімнату й ну гратися там (під Тарасовим секретером).
Я їй: "Котусю, а ну бери свою здобич - і гайда надвір чи хоч би на ґанок!"
А вона до мене, притисши свою живу іграшку до підлоги лапою: "Муррр! Що ти! Там же холодно й мокро! Хай бідна мишка зігріється!"

...Але я аж ніяк не є сповнена милосердя до змерзлої мишки. Піду пошукаю віник - надійний аргумент у дискусіях з деякими кицями.
xpywuk: (ромашка)
Тепер наша Чорна не лише "бомжик", але - як пожартував Тарас - ще і йог.
Бо замість того, щоб як усі чемні киці спати на пледі, на кріслі.... ну добре, у квітнику....  останніми днями спить у старому іржавому деку. Пиріжечок наш.
А на всі запросини наполегливо, хоча і чемно, відповідає: "Ми звірі горді!"

На що Тарас посміхається і каже: "Нічого, кицюню, зима незабаром! І вона не відворотня!"

(На що я теж посміхаюся: "Чорна Дж. Мартіна не читала!" Кожен насолоджується літом, як уміє:)
xpywuk: (ромашка)
Була днями я набурчала на своїх киць: "Ото тільки й знаєте - їсти й дрімати! Хоч би якусь мишку спіймали!"
Вчора, повернулися з Тарасом з прогулянки, Чорна лежала біля порогу і гралася мишкою. Показала-похвалилася і пішла далі гратися зі своєю "іграшкою". Ми її, звісно, похвалили.
Нявочка почула, що похвалили Чорну - і пішла.
Кудись "в далекі гори".
Вже ми повечеряли. Постелилися. Залізли під ковдру... серія улюбленого детективу - і спати.
Аж тут - жалібний "няв" під вікном. Так Нявка нас буває кличе.
Тарас схопився, щось на себе некинув, побіг: "АААА! Моя котуся!" (Я на те тільки похіхікала - не надто жалібний був той "няв".)
Вийшав Тарас надвір, поки дійшов до хвіртки в садочок, Нявка заскочила на ту хвіртку з мишею в зубах:
"Бачиш - мишка!" - сказала Нявка.
"Яка славна мишка! Яка ти мишоловна киця!"
"Подивився на мишку? Ну всьо - тьху! Ще в хату її нести... - Нявка виплюнула мишку кудись у квітничок. - А тепер вечеря і на плед!"
Поки Тарас дійшов, роздягнувся, то Нявка вже була в ліжку - муржилася до мене...

Приємно, що киці мені приносять подаруночки:) Мої золоті мисливиці:)

Минулий подарунок довелося, правда, шукати - Чорна перевернула мій вазонок, ганяючи за метеликом. Щоб "компенсувати збитки", принесла кротика - і поклала його у вазонок і нічого не сказала. Ми з Тарасом були щасливі його потім знайти за тумбою, кротика у вазонку.... Теж мені квіточка.
xpywuk: (ромашка)
Чорна в нас дістала нове прізвисько - тепер вона "бомжик".
Мало того, що ця дощелюбна киця істинний Чорномокрець. То тепер котуся вподобала спати - ні, не на пледі, кріслі, дивані, як належить панським створінням! і навіть не на моїх нових або щойно випраних речах! - ні, тепер її ліжбище... на старих картонних коробках й іншому папері, які я збираю для мульчування. Киця знаходить їх (під сарайчиком, на чи під  ґанком тощо), вмощується - і солоденько спить. Днями я була поприбирала на ґанку - Чорна дуже на мене образилася, що я винесла звідти все господарське сміття: "Де ж я тепер спатиму?" І пішла шукати нову купу паперу.
xpywuk: (Default)
Чорна спіймала мишку. В хаті. Грається нею. Біла побачила і просить: "Сестричко, дай погратися!" Чорна: "Грррр! Не дам! Міу мишка!" Біла: "Ну дай хоч за хвостик потримати... Хоч за лапку... Хоч раз підфутболити!" Чорна: "Не дам!"
В мишки, ясна річ, ніхто слова не питає.
І так півгодини.
А я лежу під двома ковдрами і накривши голову подушкою - голова болить...

Я б їх надвір виставила всіх трьох, але не педагогічно - ловіння мишок не караєтсься, а заохочується...

Врешті Біла вициганила в Чорної ту мишку. Гарчить - грається. Під шафою...
А Чорна залізла в миску, де я миюся... і згорнулася там клубочком - перепочиває.

Труп мишки віддасть землі Тарас, коли прийде з роботи.
xpywuk: (Default)
Сьогодні в нас родинне свято!
Китичка принесла до хати першу здобич - кротеня.

Діло було так - довший час Китичка не розуміла, як полювати те, що рухається по землі, а головне - навіщо? (Їсти ж таку гидоту ніхто не буде...) Її цікавили винятково крилаті істоти - метелики, мухи, жуки і птахи (від горобців до хижих велетенських круків). Ці котячо-пташині війни - окрема епопея!
Аж тут за справу взялася Нявочка. І півтора тижні тому, вполювавши десь у полях жирну мишу, принесла її до хати (вона зазвичай такого не робить - знає, що я не люблю працювати поховальним бюро). Розбудила "малечу" і влаштувала їй садиське шоу: "Що може зробити вигадлива киця з мишкою"... Мовляв, дивися й учися, село неасвальтоване, туман вісімнадцятий, турок затурканий... Процедура катування мишки відбулася за скороченою програмою - капчиковий лабіринт, марні надії на втечу, обстінний теніс тощо, без прикінцевого утоплення утоплення.
Чорна - сиділа, обгорнувши хвостом лапи, уважно дивилася і конспектувала, тобто на вус мотала.

Потім у Китички був тяжкий тиждень любовного очманіння. І ось нарешті видалася вільна хвилинка...
Після сніданку киця пішла і за півгодини вернулася в хату з живим кротом. І почала з ним гратися "як заповів великий гуру Нявакиць".
За півгодини, киця і її жива іграшка була виперта на ґанок, а ми поїхали в місто.
Поховальним бюро хай працює Тарас. Труп під дверима чекає.

Кротика жалко, звісно. Але вони самі винні - нічого було підривати мої жимолості та квітки. Хто не сховався - я не винна. Киці не дарма свій собочий корм наминають і плед облежують :) свіжовпольована мишатина в нас не переводиться. Тепер ось до кротів справа дійшла.
xpywuk: (Default)
...втомилася співати.
Прийшла нарешті в хату поспати.
Вляглася на Тарасів комп’ютерний стіл і муркоче, посуваючи потрохи мою мишку і мене (йди за свій стіл, мовляв, а я тут спаю...) І лапами лапами мишку. Лагідно так - сунься (шуруй звіси...)
Схудла і підросла за цей тиждень. І скучила за людською ласкою.

війна

May. 23rd, 2012 08:39 pm
xpywuk: (Default)
Горобці побили щойно Китичку. І вона, обурено нявкаючи, втекла до хати.
xpywuk: (Default)
Перше місце в хаті, крім моїх колін, яке освоїла свіжакотятина Китичка в цій хаті - чарівний острів Кубла. Це старий давньорадянський пуфік-тумба. Його люлять всі наші коти. Особливо Старий Вуйко, коли ночує в хаті . Горе мені, якщо я щось там залишу - на ранок буде на підлозі.
Вчора киця непустила Старого на його "дідове місце" грізно порикуючи. 
Але сьогодні, Вуйко там вмостився., поки вона спала в мене на руках. Тепер мала ображено гарчить на нього: "Ти чого там сидиш? То моє кубло!" А кіт спить собі й вусом не веде. 
І головне, вона ж і не думає йти туди спати чи просто возлежати. І далі сидить біля мене, але сам факт, що хтось привласнив ЇЇ МІСЦЕ...
Сиджу й підсміююся... Якже вони на нас схожі... Чи ми на них.... 
xpywuk: (Default)
...переконуюся в цьому часто і з задоволенням:)
І в кожного звірятка - свій характер. І свій спосіб комунікувати зі світом.
Ось зараз це чорненещастя дрихне на пуфіку (острів Кубла) - розковбасившись так, що чверть кицьки звисає. А ще кілька хвилин тому, вона діставала мене своєю гостою потребою в спілкуванні - ну чухай мене тут, і тут... Але спати хочеться, і не клубочком, тож доводиться емігрувати в самостйність. Я спобувала її полоскотати (зі злорадною метою - ага, спиш, а хто мені вночі спати не давав?) - але вона безпробудна.

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 07:54 am
Powered by Dreamwidth Studios