xpywuk: (ромашка)
А хто, хто в нашій великій родині ще любить хурму?

(Підказка: Тарас хурми не любить.)

Правильно! Той, хто і авокадо!
xpywuk: (ромашка)
Киця Нявочка одобрила оновлення посуду та всякого кухарського начиння. Обдивилася, делікатно обнюхала краєчок тарілки і сказала: "мур!" Тобто, молодці.
Навіть із новими котячими чашками вже змирилася - вони хоч і коти, і навіть мають право бути на столі (!!!), але за плед і мишок не конкурують із їхньою величністю.

Тепер зранку вона приходить їсти за стіл, вимагає свою тарілку і відмовляється їсти з котячої миски... (А я казала чоловікові: "Треба і нові звірячі миски купити!" - а він на те: "Іншим разом, іншим разом...")
Доведеться, за першої нагоди оновити і звірячий посуд...
А що ж робити?
Минулого разу принципова Нявка три дні не їла, вимагаючи "посадити її за стіл, видати ложку і виделку".  
xpywuk: (ромашка)
Була днями я набурчала на своїх киць: "Ото тільки й знаєте - їсти й дрімати! Хоч би якусь мишку спіймали!"
Вчора, повернулися з Тарасом з прогулянки, Чорна лежала біля порогу і гралася мишкою. Показала-похвалилася і пішла далі гратися зі своєю "іграшкою". Ми її, звісно, похвалили.
Нявочка почула, що похвалили Чорну - і пішла.
Кудись "в далекі гори".
Вже ми повечеряли. Постелилися. Залізли під ковдру... серія улюбленого детективу - і спати.
Аж тут - жалібний "няв" під вікном. Так Нявка нас буває кличе.
Тарас схопився, щось на себе некинув, побіг: "АААА! Моя котуся!" (Я на те тільки похіхікала - не надто жалібний був той "няв".)
Вийшав Тарас надвір, поки дійшов до хвіртки в садочок, Нявка заскочила на ту хвіртку з мишею в зубах:
"Бачиш - мишка!" - сказала Нявка.
"Яка славна мишка! Яка ти мишоловна киця!"
"Подивився на мишку? Ну всьо - тьху! Ще в хату її нести... - Нявка виплюнула мишку кудись у квітничок. - А тепер вечеря і на плед!"
Поки Тарас дійшов, роздягнувся, то Нявка вже була в ліжку - муржилася до мене...

Приємно, що киці мені приносять подаруночки:) Мої золоті мисливиці:)

Минулий подарунок довелося, правда, шукати - Чорна перевернула мій вазонок, ганяючи за метеликом. Щоб "компенсувати збитки", принесла кротика - і поклала його у вазонок і нічого не сказала. Ми з Тарасом були щасливі його потім знайти за тумбою, кротика у вазонку.... Теж мені квіточка.
xpywuk: (ромашка)
Нявочка продовжує опановувати хитрощі телефонного зв’язку.
Вчора мене було "побито" (бідолашній Білій теж за компанію дісталося, бо попалася під гарячу лапу) - за те, що розовляла з котиком-Тарасиком, а Нявочці не дала слухавку. А вона ж так чекала - балансуючи на тонкій огорожі. На своє виправдання можу сказати, що телефонний зв’язок нікудишній. І ми перейшли в скайп, бо з запамороченням бігати по садку і шукати "лове-лове-ойзновпропав" я нєшмагла.

Учора Тарас хотів мені показати статтю, яку зберіг на телефоні - ми вже вкладалися спати... і киця Нявочка прийшла і лапкою по телефону: "навіщо тобі ця штука в ліжку? всі вже тут - ти тут, Зоя тут, я тут... треба муркати, гладити кицю і спати, а телефон слід відкласти..." І показує, що треба "покласти телефон", нема кому дзвонити - всі тут.Дуже красномовно вона це все сказала:)
Довелося відкласти телефон, погладити кицю, а статтю прочитати зранку.
xpywuk: (ромашка)
Звітую:
сьогодні вночі їхня Нявкицьність дрихли спрочивали ковбасою на півліжка, догори брюхом... і розбудивши мене вдосвіта пішли полювати. І вже по 10 ранку було видно, що прогноз справдився на всі 100%. Попри те, що звечора було мокро, мрячно, холодно і світу не видно від туману. Сьогодні - сонце, квіти, неймовірне небо і швидкісне танення снігів.
Але офіційні синоптики кажуть, що ще біде похоладння і сніг - біля 4 квітня.
Що з цього приводу каже Нявочка, я ще не знаю... Пані мишкують :)
Але я стежитиму за цією ворожбою і вам розкажу :)
xpywuk: (ромашка)
Нявочка спить клубочком і накривши носика лапкою.

Кицюню моя, май совість!!! Не читай прогнози синоптиків і кліматологів!  Не виходь в астрал і в інтернет. Досить.
Де твоя котяча магія?
Весняв! Сонечко! (Сонечко сьогодні було, до речі!)
Муроз він не муркний... Весняв! Ми наполя-гав! Усі!
xpywuk: (ромашка)
Вчора  було тепло.
Сніг скрізь зійшов... Стало видно збитки в садку. Сміття. Загублений реманент :) Потрощені кущі...
Зацвіли підсніжники - я їх принесла з лісу й посадила під яблунею.
Нявочка пішла надвір ще на світанку.
Грілася на сонці й мишкувала аж до пізна - поки дощ не зібрав усіх в хату.
Коли Біла й Чорна вагалися, чи не поспати ще, Нявка рішече сказала: “Все, досить бути хатньою кицею! В мене тут геть горобчики знахабніли! І взагалі — сонечко, муррр!”

Було +12. Я вибираючись у місто, вдягла коротку спідничку. Думала навіть змінити зимові чоботи на черевички... Але вирішила піти до траси пішки, тож обрала взуття з товстою підошвою і без підборів. І всю дорогу мені стрічалися коти на осонні... Й дбайливі господарі, що прибирали в садках...
І хотілося співати від весни і щастя! Воно аж промінилося з душі!

...І сьогодні будить мене зранку Нявка. Мене, таку нещасну — голова болить аж до млості — наполегливо будить: “Вставай, відчиняй вікно! Мені треба надвір!” І я встаю, стогнучи... хитаючись, дістаюся вікна... куди діватися — Нявка ж так просто не відчепиться. Знімаю вазонок, відчиняю вікно, Нявка визирає і починає фуркати-сваритися, виразно коментуючи віхолу-сніговицю.... І слова ті відверто непристойні, хоч і сказані котячою мовою... Рачкує, зістрибує з підвіконня й одразу залазить під плед "в хатку": “Я тут живу сьогодні!”

Я тоді подумала: "Господи, всі Тобі нарікають на погоду. Навіть кицька і та сказала недвозначне "фе!" чи пак "фур!" Хоч я промовчу! Страшна стихія, невчасна, обридла... але ж гарно, як! Як у казці!" 
xpywuk: (ангел на долоні)
А за вікном - ясний сонячний день!
Сонячний день!
І кольоровий іскристий сніг!
***
В нас від суботи не ходять автобуси. Шмат дороги між селами через поле й досі не розчистили - там якихось два клометри, а все ж. І до села не дстатися - півметри снігу на дорозі, а у ярках і глибше. Не привозять продукти в крамницю, не приїжджає пошта. Другий тиждень, як у школярів канікули - відтоді, як шкільний автобус загруз під лісом... 
Тепер мій чоловік щодня гуляє аж двічі... ну й правильно, а то сидить цілий день у офісі...
***
А в хаті тепло.  І в мене навіть є і-т.
***
На вікні у спальні - червона герань. А на кухні - цвіте різдняник.
*** 
На кожному пледі - спить по киці. Наймодніший зимовий аксесуар - пухнаста подушка-грілка, з автопідгрівом, мурзикою та тихим вібруванням.
***
Добігає кінця стратегічний запас мандаринок...
***
Слива має новий повідець і ошийник. Але до лісу нам не дістатися. Хіба навчитися літати.
***
У дворі - мережа тунелів. Навіть будувати снігову фортецю не тре’ - вже є! Це мене сусід у понеділок відкопав, коли чоловік був у від’їзді... було смішно й геть не страшно. Від несподіванки й фантасмагоричності ситуації - страх випарувався, лишилися тільки веселе здивуваня й зачудування. Це ж треба, скільки снігу!   Слива вибігла вранці в туалет, а сходів біля ґанку нема - від дверей починається біле море. В якому навіть собако-ведмеді тонуть з головою. Я обачно вирішила чекати допомоги від божого ангела з лопатою. 
...ой, що буде, коли це все почне танути....
***
Зате яка солодка калина! Ммм, геть різдвяна.
xpywuk: (ангел на долоні)
Конспірація :)
Хто спить на стосі паперу? Біла кицюня.
Чому мурчить чорний плед? Бо на ньому спить Чорна кицюня. (І взагалі, це не плед... плед он лежить...)

На вас нагарчав сірокаптатий плед? - Значить на \ під ним спить киця Нявочка. І нема чого тут шастат туди-сюди, людино добра, вляжешся ти чи ні?  

Загадки
Що таке “сніговий замет, який рухається зі швидкістю “ой пустіть до хати скоріше”? Це Біла кицюня.

Що то за ведмідь, що купається в снігах, а не спить у барлозі? Це наша Слива-щаслива.

Хто йде на двір чорним, а вертається білим? Всякий навіжений вар’ят, що в таку заметіль наважився вийти з теплої хати:)
xpywuk: (Default)
Вчора на мені, після чергової хвилі громадянської війни (яка вже доволі небурхлива) спало ДВІ кицьки.
Обидві на мені!
Одна в ногах, інша - під бочком.

Перед цим два дні кицьки нас ділили - одна спала на Тарасові, інша на мені... Ще перед тим - було сумно і не кублянсько, і дуже ображансько.

І про сумне - біологічний годинник в обох котячих морд спрацьовує о 5 ранку (+\- 5 хв) і будять вони МЕНЕ! якби ще до 6 спали... а то о 5! свині!
а потім о 10 ранку вони вертаються в хату і сплять...
xpywuk: (Default)
Кавця за три тижні, що у нас, виросла вдвічі. 
Дуже жвава дитина - і як в такій маленькій елегантній кицячій дупці поміщається ТАКЕ велике шило? Якщо в нас ще залишиться Друга Чашка - то навіть не знаю, як ця хата взимку вціліє. Поки все звірятство вдень надворі, але скоро зима...
Нявка на Кавцю гарчить. Кавці - побарабану те гарчання. Дорослі котячі мешканці її дуже цікавлять :) Перший тиждень вона в усьому наслідувала Нявку. Тепер же виробляє свій стиль - наприклад, двері вона відчиняє у свій спосіб, Нявчин їй не підійшов.
Хоча інколи вони можуть присусідитися на одному пледі - але з різних боків ліжка. Найчастіше вони ночуть у різних кімнатах. Отакі кицячі війни.
Кавця ж гарчить на меше чорненьке. І поводиться так само, як Нявка щодо неї - тікає, ігнорує, не їде в кімнату, де є малеча. А ще час від часу ходить до дзеркала подивитися на  себе. Погарчить на мале, сховається кудись, а потім мерщій до дзеркала. Це така криза самоідентифікації?

А Друга Чашка - залізла на дерево і не може злізти. І я її не можу дістати. А на дворі мокро, холодно і темно. А чоловік буде пізно, голодний і стомлений... 
xpywuk: (Default)
Мале вже не Нявку не шипить. А хитро підлабузнюється.
"О шановна кицю! Я чула багато казок по твої подвиги! Можна я біля тебе тут скраєчку посиджу?" Нявка гарчить. Мала: "Я зовсім скраєчку..."
Нявка гнівається і йде в іншу кімнату, ходить кругами і гарчить. Йде в кухню поїсти. Хоче йти до мишок, а  я їй: "Нявочко, вже пізно, собаки сплять під дверима. Холодно, дощ. І я вже в роздягнулася до сну..." Нявка гарчить і показує на двері, але я вдаю, що того не бачу і йду собі спати. 
Під ліжком гарчить Нявка. Мале їй щось відповідає.
Тарас вимикає світло.
Я гарчу на обох.
Тарас каже: "Це тоді така колискова - гирри замість муррів..."

За хвилинку по мені вже тюпає Нявкицікус і влягається в ногах. Ще за дві хвлини приходить мале і лягає на плечі. Я вся така обкицена. Так мене всі люблять. що я аж не вірю своєму щастю.

Так ми і спимо до ранку.
Вранішні гиррри замість будильника. За хвилину від дверей на вулицю чути нявчання.
Я з просоння починаю повторювати вчорашню промову: "Нявко, май гідність - це твоя хата. Те, що в хаті з’явилася молодша кішка - не змінює твого статусу. І взагалі - проблеми слід вирішувати, а не тікати від них."
Нявка: "Яка гідність? Який статус? Ви тут що, подуріли всі? Я в туалет хочу, няаааав!"

За п’ять хвилин малявка теж голосно й виразно натякнула, що їй туди ж. 

Що б ви жили сто год обидві - до будильника лишалосі якихось півгодини...
xpywuk: (Default)
В якості присипляльної бомби Кавця виявилася не менш потужною ніж Нявка.
Read more... )
xpywuk: (Default)
Ох, час заводити окремий тег - кавоманія чи кавомнявія:)

Після екзотичної східної закуски (бідна-бідна зміючка), дитина прийшла і з’їла сніданок - вже і сир їй засмакував, і мнясо...
А потім я її витягала з каструлі з гарячою собачою кашею. Таке швидке-прудке-моторне - що ну! Якщо людські діти бувають так само (хоч на половину) моторні та цікаві - це вирок. Бо я - не встигаю. Я думаю, що вона ще ТАМ, а вона вже ТУТ. Я шукаю її очима, а  вона вже тричі перебігла в інше мсіце. 

А я вже наївно думала, що звірячих дитинчат у такій зграї мені не доведеться виховувати й пильнувати.

Мале сьогодні полювало на Слив’ячого хвоста. І потерлося об Сливину ногу. У нас тепер, той во - мур і злагода.... майже. Ще дві кицьки між собою помиряться - і все... Поки взаємно шиплять. І ділять хату. А ще Нявка дуже на мене ображається.
xpywuk: (Default)
Кавця щойно вполювала і з’їла ЖИВОГО вужа. Мої спроби врятувати бідне змієня зазнали поразки - я не можу змагатися з цією прудко кицькою. Нявка швидка - ця в десять разів швидша (це перший помітив Тарас, коли спробував зіграти з кошеням у "прудкі лапки").

Дитинча відмовилося від сиру та мняса на сніданок (сухого корму вже нема) і пішла здобувати мисливські делікатеси. Не знаю, де вона полювала - годину не було дитини коло хати. Повернулася з "іграшкою"-обідом. 
Триває конкурс на більш вигадливого маньяка нашої родини. Боюся, що чотиригодинний тенсний турнір з подальшим утопленням мишки - то були нявкицьні квіточки. Тепер у  мене є чорний метеор і соцзмагання двох гордих кицьок. 
xpywuk: (Default)
А в нас знову весело!
Поява "свіжини" значно оживила наш побут.
Read more... )
Ну, як то кажуть - далі буде:) 
xpywuk: (Default)
Доки я собі читаю, Нявка спить, обійнявши мою ліву руку передніми лапами і поклавши голову мені на долоню, як на подушку.
Розковбасилася - стокілометрова кицька.
А варто забрати руку (мені ж вона теж потрібна) - скручується клубочком і накриває мордочку лапкою... негоду віщує. Мушу вертати їй руку - хай ще літо подарує кілька сонячних днів.
xpywuk: (Default)
Нявка сьогодні раптом ні з того, ні з сього знову почала лізти на мій письмовий стіл. Я зазвичай їй цього не дозволяю. А тут лізе й лізе - й так хитро, так лагідно, але вперто... я її згоню - а вона знову. А на столі ж безлад ще той - нотатники, пакетики й коробки з насінням, ну й ноут-сканер-фотоапарат, які там мешкають постійно.
Врешті Нявка мене перехитрила, пробралася на стіл... і згорнулася клубочком на моїх беретах (які я купкою склала на столі, щоб сховати в шафу).

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 10:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios