xpywuk: (ромашка)
Небезпечний і прекрасний двійник шафрану.

На фото Colchicum speciosum (пізньоцвіт прекрасний або чудовий)
пізньоцвіт2
А в сусідки моєї росте пізньоцвіт осінній. Я щойно тільки помітила, що не правильно підписала світлину - мої перепрошення.
Обоє однаково отруйні, але осінній має більше сортів:)
xpywuk: (ангел на долоні)
Ще один весняноквітний родич колхіуму.
Merendera 
http://flower.onego.ru/lukov/merender.html

В культурі кілька видів - відрізняються кольром і розміром квітки. Сортів немає.
xpywuk: (ангел на долоні)
Весняноквітний родич пізньоцвіту осіннього. Росте в степах. В Україні це від Бесарабії через весь південь і аж до російського Дону... місцями північний ареал заходить аж до Черкащини.

Дуже ніжна, схожа на крокус (хоча ні разу не родичі), квітка.
Це той варіант, коли хочу-хочу.
Хоч би насінням розжитися.

Брандушка різнобарвна Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. (B. ruthenicum Bunge, B. vernum L. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt., Colchicum versicolor Ker Gawl.)

Цікаві європейські назви  - у Німеччині це квітка Стрітення або Весняне світло :) Lichtmessblume oder Lichtblume

(В моїй любій Англії ця рослина не поширена, тому тамтешньої назви нема. В Британії все ж мокро для степової рослини.)

Також неоднозначний  легендарій цієї квітки - російською "брандушки-сиротушки" (замучені мачухою сестри-сирітки - а квіточка отруйна, між іншим).

Її родичем є просурень гадючий = Бульбокодіум рутенікум Bulbocodium ruthenicum (за легендою, рослина росте там, де водяться ці змії).
Російською: бурундышка (брундышка), сниток, снедок (отруйну рослину їсти?), сиротки.

Червона книга України відносить їх до одного виду.
xpywuk: (ангел на долоні)
"Christmas rose", "Lenten rose"
Різдвяною трояндою в Європі називають Helleborus.
За легендою, квітка виросла зі сліз бідної пастушки, що не мала дарунку для Дитятка Ісуса. 
В Європі квітка цвіте взимку - трохи снігу і приморозок їй не завада.
Легенда красива і зворушлива, але абсолютно казкова, бо квіти ці руками краще не чіпати, а дитині давати геть не можна. Тут справа така, що з технікою безпеки легковажити не можна - рослина дуже отруйна.
Зате красива. І цвіте рано - ще сніг лежить. За це й цінується в садівництві.

Російською квітка називається морозник (або зимовник). І ця назва витісняє нашу, українську. (Поляки, до речі, на це теж скаржаться). Бо "морозник" - це красиво... 

А українською і польською - чемерник. Від давньослов’янського чемер - головний біль, запаморочення, отруєння.  Бо можна зачемеритися... й дати дуба.
В деяких регіонах є назва-калька більш сучасна і прозора - отруйник. Ну хто ж купуватиме в квітковому каталозі рослину з такою ... гм... назвою - хіба відьми та маньяки. Ось і витісняє "морозник"... Але техніку безпеки ніхто не скасовував.

В мене теж є - подарунок сусідки. Жду, як зацвіте навесні.

ряст

Jan. 11th, 2013 12:43 am
xpywuk: (ангел на долоні)
Ряст російською називають піво повбивавби хохлатка.
Латиною Corydalis
Лікарська й магічна, дуже отруйна рослина.
Місцеві назви: баранчики, коники, кокірчики, кукурічки, півники.

Я побачила ряст вперше на Вінничині. З білими та з фіолетовими квітами. Він тут повсюди в лісах і лісосмугах. Ми з Тарасом ходили в ліс навіть "топтати ряст" в першу нашу весну - тоді була дуже рання весна, а ми жили на околиці міста, біля річки та приватного сектору.

На Фастівщині, де моя дідизна... і шкільні канікули :) рястом називали іншу рослину: Gagea  lutea, гусяча цибулька чи зірочки жовті.
Лікарська та їстівна рослина. 
xpywuk: (Default)
Цефалантус западный = головач західний = помпонное дерево = медова куля

Красивена рослинка. Пахне медом.
Всі частини рослини крім квітів - токсичні.

Ледь не спокусилася :(
xpywuk: (Default)
Їдемо далі...
Отже, є лобода садова чи французький шпинат (салатно-овочева та декоративна культура), є трава доброго Генріха (салатно-овочева культура), є біла лобода (відносно їстівний бур’ян)... при цьому останні дві з першою дуже далекі родичі, але їх єднає слово "лобода" та відсутність синонімів в українській мові. Етноботаніка часто має мало спільного з самою ботанікою.

І ось ми прийшли до отруйних рослин, в назві яких фігурує слово "лобода".
Chenopodium anthelminticum
Лобода лікарська
(Російською: Марь благовонная або марь противоглистная, або марь лекарственная; в США wormseed)

Chenopodium anthelminticum I.

На городі краще не вирощувати, рослина отруйна. Всі препарати з цієї рослини приймають під наглядом лікаря.

МАРЬ ПРОТИВОГЛИСТНАЯ (марь лекарственная)

Chenopodium anthelminticum I.

Народные названия: марь благовонная, лебеда мексиканская, кудрявец.

Многолетник. Пахучее растение с ребристым ветвистым стеблем. Высота до 150 см.

Изредка встречается в диком виде на Черноморском побережье и в Закавказье. Культивируется в Закавказье. Возделывается на плантациях лекарственных растений.

Собирают в августе - сентябре

Околоплодники плодов содержат до 4% эфирного масла. В состав масла входят аскаридол (около 80%), цимол, лимонен, терпинен и сильвест-рен. В листьях имеется эфирное масло (0, 2—0, 6%), в стеблях и семенах — только следы его. Запах растения ароматический.

Растение ядовитоею

Обладает легким слабительным, мочегонным, потогонным, антисептическим, кровоостанавливающим, успокаивающим и антитоксическим (при укусах змей к ядовитых насекомых) действием.

Семена с околоплодником используют против круглых глистов (аскарид). Водный настой растения применяют внутрь при нервных заболеваниях, истерии, «пляске св. Витта», спазмах желудка, различных параличах, против последствий апоплексического удара, при кашле и почечнокаменной болезни.

Измельченные семена и свежие листья прикладывают к гнойным ранам и язвам.

Сушеной травой пользуются для предохранения одежды от моли.
xpywuk: (Default)
Доволі далеким родичем лободи садової є отой бур’ян, який у нас по селах називають лободою або ж білою лободою.
Латиною вона: Chenopodium album L. з роду Chenopódium, з родини Chenopodiáceae. (До цієї родини належать: буряки, шпинат, кіноа, солянка... і купа інши істівних рослин). А до роду Chenopódium - і отруйні, і запашні, і салатні культури...
Російською ця рослина зветься "марь белая".
Її використовують у народній медицині:
http://bibliotekar.ru/lekarstvennye/5/8.htm
Зокрема для полоскання при ангіні чи інших запаленнях горла.

В голодні роки її теж вживали в їжу. Загалом вона не отруйна, але... тут і починаються проблеми.
Лобода біла та інші "марі"-хеноподіуми легко перезапилюються і творять природні гібриди - і таким чином можна отруїтися.
Тому, якщо раптом, вам доведеться вживати в їжу білу лободу, слід дотримуватися таких правил:
не збирати на смітнику, в місті чи біля дороги - майже всі Chenopodiáceae (особливо лобода, марь і солянка) мають здатність вбирати з ґрунту солі та накопичувати в листі, тому їх використовують для очищення землі;
їсти лише молоде листя до початку цвітіння;
молоде листя повинне мати на споді білий наліт - звідси й назва рослини;
понюхати - чиста біла лобода не пахне, якщо лобода пахне - це отруйний гібрид;
пожувати свіжий листочок - їстівна лобода ніяка на смак, в цьому її "чеснота", якщо рослина має гіркуватий присмак - це отруйний гібрид.

Ну і не зловживайте :)

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 07:53 am
Powered by Dreamwidth Studios