xpywuk: (ромашка)
Сад щастя (Нікітський ботсад, Александрова Л.М.) - хамелеон ("Він має оригінальне забарвлення, яке змінюється в процесі цвітіння від малиново-бузкового до майже блакитного"), здається групи "тріумф".
Кам’яна квітка (Харків, Пащенко О.І.) - лілієцвітний.
xpywuk: (ромашка)
Мене зворушує, як мова адаптовує під себе запозичені назви квітів.

Шавлія Salvia і півонія Paeonia - звучать мені так по-нашому. Як пісня:) І не тільки мені, адже ці назви прижилися.
А якось два роки тому купила я на базарі - 10 грн за корчик - невідомця із химерною назвою... більше місяця знадобилося мені, щоб ідентифікувати того невідомця. Бо на "сюсюрик" гугл відсилав мене лише до В. Сосюри. Тільки розгорнута ілюстрована стаття про родину ірисових врятувала нас:)

Sisyrinchium angustifolium

Я тоді розділила, як і порадила мені продавець його натроє і посадила рядочком. Дві купки прийнялося, а одна пропала. Тепер трохи розрослися - можна і розділити. "В ноги" до троянд. І "на бордюрчик".

Хочу ще жовтий сюсюсрик :)
xpywuk: (ромашка)
Нове слово!

Не плутати з рястом і ряскою:)


Це літературна назва Ornithogalum (пташине молоко; рос. птицеплечник).
В садах - через невибагливість і добре розмноження - доволі поширеним є Ornithogalum umbellatum.
Я про нього вже згадувала - на Вінничині ці квіти називають "зірочки".
xpywuk: (ромашка)
Народні назви - це чудово!
Я не проти латини й ботаніки... Але місцеві назви - це поезія!
(От вчора читала статтю про гіацинтоїди - ну хто захоче купувати квітку з назвою "поїдач гіацинтів":) Але бачиш англійське "дзвоники фей" - одразу хочеться собі таке в сад.)

Вчора купила три цибулинки штернбергії жовтої. Прочитала по горизонталі, що є про неї російською і англійською... Головне питання: куди саджати? чи живе в Україні?
Ввела в гугль запит "штернбергія", а гугль мене все одно на російські сайти відправляє.
Звузила пошук... Є!
Справа в тому, що ця рослина справді для України не привізна, а місцева - і є українська назва.
Sternbergia colchiciflora - росте в Криму та Причорномор’ї в дикій природі.

І називається ця квітка українською осінник.
Осінник пізньоцвітовий (бо квітка подібна формою на пізньоцвіт осінній) або зимівникоцвітий (з квітами йде під сніг) - Sternbergia colchiciflora (штернбергія колхікоцвітна).

В культурі більше поширені ці два види:
Осінник жовтий - це відповідно Sternbergia lutea.
Ну й осінник великоквітковий - Sternbergia grandiflora.

Мої спроби вимовити "штер-штерн-бегерія-бергія... штербергія" - викликали в Тараса коментар: "О ужас, хай Бог милує!"... І я з ним згодна. Куди красивіше (і зрозуміліше) звучить - осінник.
xpywuk: (ромашка)
Ідентифіковано ще одного невідомця з базару.

Вогниками, принаймні на Вінничині, називають Helenium autumnale = Геленіум осінній.

Не всякий, а сорти з червоними-червонястими квітками. (Буває ще з жовтими, оранжевими, коричневими.)

Логіка очевидна :) Справді, вогнистий.
xpywuk: (ромашка)
Filipendula vulgaris Moenc
Filipendula hexapetala Gilib

Медоносна, лікарська, харчова рослина.
Була в продажу на одній точці ще того літа, але я чогось не взяла... цілий рік жалкувала:) Нащастя, цьогоріч його знову принесли.

От розростеться - і можна буде на чай сушити.

ПС. назва мені не подобається :(
xpywuk: (ромашка)
Чаполоч - це трава-зубрівка. Hierochloe odorata

І тепер вона в мене є! Сама назва звучить вже казково!
Ще б мені дістати нечуйвітер - і буде щастя:)
xpywuk: (ромашка)
Чаполоч - це трава-зубрівка. Hierochloe odorata

І тепер вона в мене є! Сама назва звучить вже казково!
Ще б мені дістати нечуйвітер - і буде щастя:)
xpywuk: (ромашка)
Й обидві назви йому підходять :)
Erigeron = еригерон
(А російською "мелколепестник".)

Еригерон канадський чи північний - страшний бур’ян. Така собі дрібна "ромашечка". Що злинка, то злинка - злісний, злий бур’янисько.

Натомість еригерон гібридний, еригерон красивий, еригерон голий - чудові ніжні, пухнасті квіти, чудово і славно ростуть у квітнику. Вони ніжні, ненав’язливі, доволі зворушливі. Білі, малинові, рожеві, бузкові. Схожі на морозець (багаторічні айстри), але цвітуть влітку й нижчі.

А Erigeron alpinus називають у нас "голуба ромашечка" - він справді схожий на садову ромашку, королицю, але бузково-блакитного кольору.
xpywuk: (ромашка)
Бруслина карликова (Euonymus nana) = бересклет повзучий - тіньолюбивий, вічнозелений, крихітний кущик.
Ендемік України :)
xpywuk: (ромашка)
Я б купила його тільки заради назви!

Helianthemum
Скоріш за все, гібридний.
(Нова моя покупка із секретної точки.)
По-хорошому, його б на гірку... але гірки в мене поки нема.
Дуже красиве - виразне, темнозелене, дрібне, миртоподібне листя.
Цікаво, які квіти.
xpywuk: (ромашка)
Думаю, що це все таки Lilium croceum (лілія шафранова).
xpywuk: (ромашка)
І кілька слі впро суржикові назви у квітникарстві.

Дослідження показало, що "нєвестою" на Вінничині називають фізостегію (Physostegia virginiana) з білими квітками.

А "коврики" - це ґрунтопокривні багаторічники, всі, незалежно від виду-сорту: арабіс, іберіс, бурачок, ясколка, мильнянка... Рідше сюди додать ще й армерію. Так і продають: "купуйте коврики"! Що ж, агротехніка в них схожа.
xpywuk: (ромашка)
Борюся з ботанічними русизмами - хочби у власній голові.

Вже навіть у львівських розпліниках у каталогах скрізь пропонують "лапчатку". Українські назви мені траплялися лише в каталозі Софіївки.

Отже:
Перстач - українська назва роду лат. Potentilla;
Перста́ч бі́лий (Potentilla alba L.) - власне і є перстач, п'ятиперсник;
Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.) - розтопир;
Пе́рстач прямостійний (Potentilla erecta (L.) = калган, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник;
Пе́рстач гу́сячий (Potentilla anserina L.) - гусятник, гусячі лапки, гусяче зілля, жаблір;
Перстач повзучий (Potentilla reptans) - мохна;


Інший рід:
П'ятилисник кущовий (Dasiphora fruticosa, syn. Potentilla fruticosa L., Pentaphylloides fruticosa ) = перстач кущовий. Це отой відомий "курильський чай". Ну і чудова декоративна рослина - кущик, залежно від сорту, від 30 см до 1,5 м. Колір квітів - жовтий і білий (найневибагливіші), далі йдуть капризулі з рожевими, помаранчевими, червонястими, цеглястими відтінками. Вони менш морозо- та посухостійкі.

Хто знає ще які місцеві назви?

В моєму дитинстві, як лікарську траву збирали ми з бабусею лише перстач сріблястий - її називали "серцева трава", бо вважалося, що її відвар "добрий на серце". Ще чула назву "гусячі лапки". (Фастівщина)
xpywuk: (ромашка)
В  першому варіанті тексту так звали головну героїню однієї повісті Оксани Лущевської. Потім героїню за наполяганням редактора перейменували... книжка вийшла, знайшла читачів (і критиків). А я так і не наважилася спитати в Оксани, що таке та "щебрушка".
Але тепер я знаю:)
Це така рослина - схожа на чебрець.

Російською - душевка.
Англійською - Rock thyme
Польською - Czyścica

Латиною: Acinos alpinus (щебрушка альпійська або гірська)
Маю насіння! Труляля!


Цю рослину відносили і до чаберів-сатурей, і до чебреців-тим’янів, і до каламінти... врешті виділили в окремий рід.
(Ще є щебрушка польова - Acinos arvensis, also known as the Basil thyme, рос. Пахучка полевая. Вона ще більше схожа на чебрець.)
xpywuk: (ангел на долоні)
Весняноквітний родич пізньоцвіту осіннього. Росте в степах. В Україні це від Бесарабії через весь південь і аж до російського Дону... місцями північний ареал заходить аж до Черкащини.

Дуже ніжна, схожа на крокус (хоча ні разу не родичі), квітка.
Це той варіант, коли хочу-хочу.
Хоч би насінням розжитися.

Брандушка різнобарвна Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. (B. ruthenicum Bunge, B. vernum L. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt., Colchicum versicolor Ker Gawl.)

Цікаві європейські назви  - у Німеччині це квітка Стрітення або Весняне світло :) Lichtmessblume oder Lichtblume

(В моїй любій Англії ця рослина не поширена, тому тамтешньої назви нема. В Британії все ж мокро для степової рослини.)

Також неоднозначний  легендарій цієї квітки - російською "брандушки-сиротушки" (замучені мачухою сестри-сирітки - а квіточка отруйна, між іншим).

Її родичем є просурень гадючий = Бульбокодіум рутенікум Bulbocodium ruthenicum (за легендою, рослина росте там, де водяться ці змії).
Російською: бурундышка (брундышка), сниток, снедок (отруйну рослину їсти?), сиротки.

Червона книга України відносить їх до одного виду.
xpywuk: (ангел на долоні)
Зірочками в деяких регіонах України, зокрема на Київщині, називають  Ornithogalum. Не всякий, а з білими дрібними квіточками.
Ornithogalum nanum
Ornithogalum fimbriatum
Ornithogalum umbellatum
та ін.
http://flower.onego.ru/lukov/ornihoga.html
В садових магазинах його продають за транслітерованою з латини назвою - орнітогалум.
З родини гіацинтових. Деякі види занесені в Червону книгу України.

Літературна назва - рястка.

Російською - птицемлечник (калька з латини).
Польською - Śniedek (є кілька видів, що їдять, як спаржу, але є й сильно отруйні, тому не раджу експерементувати.)
І англійською - тратататам! - Star-of-Bethlehem (а також: wonder-flower, chinkerinche, Snake Flower... і Sun Star, це жовтоквітний вид Ornithogalum dubium)
xpywuk: (ангел на долоні)
"Christmas rose", "Lenten rose"
Різдвяною трояндою в Європі називають Helleborus.
За легендою, квітка виросла зі сліз бідної пастушки, що не мала дарунку для Дитятка Ісуса. 
В Європі квітка цвіте взимку - трохи снігу і приморозок їй не завада.
Легенда красива і зворушлива, але абсолютно казкова, бо квіти ці руками краще не чіпати, а дитині давати геть не можна. Тут справа така, що з технікою безпеки легковажити не можна - рослина дуже отруйна.
Зате красива. І цвіте рано - ще сніг лежить. За це й цінується в садівництві.

Російською квітка називається морозник (або зимовник). І ця назва витісняє нашу, українську. (Поляки, до речі, на це теж скаржаться). Бо "морозник" - це красиво... 

А українською і польською - чемерник. Від давньослов’янського чемер - головний біль, запаморочення, отруєння.  Бо можна зачемеритися... й дати дуба.
В деяких регіонах є назва-калька більш сучасна і прозора - отруйник. Ну хто ж купуватиме в квітковому каталозі рослину з такою ... гм... назвою - хіба відьми та маньяки. Ось і витісняє "морозник"... Але техніку безпеки ніхто не скасовував.

В мене теж є - подарунок сусідки. Жду, як зацвіте навесні.

ряст

Jan. 11th, 2013 12:43 am
xpywuk: (ангел на долоні)
Ряст російською називають піво повбивавби хохлатка.
Латиною Corydalis
Лікарська й магічна, дуже отруйна рослина.
Місцеві назви: баранчики, коники, кокірчики, кукурічки, півники.

Я побачила ряст вперше на Вінничині. З білими та з фіолетовими квітами. Він тут повсюди в лісах і лісосмугах. Ми з Тарасом ходили в ліс навіть "топтати ряст" в першу нашу весну - тоді була дуже рання весна, а ми жили на околиці міста, біля річки та приватного сектору.

На Фастівщині, де моя дідизна... і шкільні канікули :) рястом називали іншу рослину: Gagea  lutea, гусяча цибулька чи зірочки жовті.
Лікарська та їстівна рослина. 
xpywuk: (ангел на долоні)
Їх не потрібно щороку викопувати - лише раз на 3-4 роки.
А ще вони не такі яскраві, як гібриди, тому надаються для садів "у природному стилі".
Хочу!

Конспект російською, сорі, не переклала.
конспект )
Гладіолусии зимово-весняного цвітіння (оранжерейні, не зимують у відкритому ґрунті, їх теж висаджують восени, як і зимуючі, але тільки в країнах із м’яким кліматом): г. Колвілла (G. x colvilei), г. Тубергена (G. x tubergenii).

В Україні ростуть 4 види косариків-гладіолусів. Всі занесені в Червону книгу:
Косарики болотні Gladiolus palustris Gaudin
Косарики італійські Gladiolus italicus Mill. (G. segetum Ker Gawl.; G. tenuiflorus K.Koch)
Косарики черепитчасті Gladiolus imbricatus L.
Косарики тонкі Gladiolus tenuis M.Bieb. (G. apterus Klokov, G. communis L. var. tenuis (M.Bieb.) Wahlb.; G. imbricatus auct. non L.)

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 07:51 am
Powered by Dreamwidth Studios