xpywuk: (ромашка)
Або мені дістався не справжній Double Dream.
Або то якась містика:)

Цей гіпераструм вийшов красивіший ніж у рекламі:) Яскравіший, червоніший. А на якомусь етапі - я вже хвалилася - навіть відливав золотом. Натомість рожевих і зелених мазків  я так і не помітила. Боюся, що таки пересорт, бо за стандартом квітка має бути рожева, схожа на півонію.
Квітка махрова. Мені вона навіть видавалася великою, поки не розпустилася Рілона:)
Особливістю  саме цього гіпераструма було те, що квіти розпускалися не разом, як у його колег, а по черзі, що продовжило час цвітіння майже на місяць.
Форма квітки + гра освітлення в сонячний день і вазонка видавалася живим вогнем.три знімки )
На останок - моя улюблена світлина (я її навіть поставила на революційну аватарку на фб), справді - смолоскип, а не квітка:
DSC_0536

Є підозра, що замість Дабл Дрім, мені прислали Дабл Драгон - Подвійний Дракон - більше відповідає характеристикам мого червоненького.
xpywuk: (ромашка)
По-перше, довго і красиво розпускався.
По-друге, колір - такий густий карміновий, виразний, серйозний.
По-третє, квітка змінювала колір під час цвітіння: від містичного кольору венозної крові в перший день  до темно-червоного в пік цвітіння, а потім до бордово-коричневого за два дні перед відцвітанням.
По-четверте, цікава фактура пелюсток, вони були такі ніби масивні, важкі (порівняно з тою ж Рілоною - як оксамит проти шовку), що візуально робило квітку більшою.
Сфотографувати то до пуття не вийшо - тут треба професійний апарат, а не телефон, ще й хороше освітлення, бо інакше передати колір не вдається.два )
xpywuk: (ромашка)
Перший ранок:
IMG_2528
ще кілька знімків )
ЖЖ щось зробило з кольорами - вони чомусь більш червоно-оранжеві, ніж у мене в папці. Хай повисять такі поки, а я подумаю, як почаклувати, щоб показати правдивіше.
Височезна стілка і велетенські квіти:)
xpywuk: (ромашка)
Шукаючи в "Епіцентрі" новий лом-фімку (бо і наш, і свій за сьогодні робітники вже зламали), мій коханий чоловік купив мені подарунок. Супер-пупер-мега-крутий подарунок. Бомба-ракета, як модньо нині казати. Такий подарунок міг знайти й придбати для дружини тільки той, кому випало жити в шлюбі з палким шанувальником зелених друзів.

Ми його обізвали "молитовним килимком":)

Це підкладка під коліна - для тих, хто працює біля клумби.
Ніби нічого особливого - прямокутний шматок товстої пінки. Але для того, хто навколішках порпається в квітнику - ось як сьогодні я закопувала бордюрну ленту і саджала всякі там крокуси-проліски... дуже продумана штука. Дай, Боже, здоров’я тому, хто вигадав таке.
xpywuk: (ромашка)
Небезпечний і прекрасний двійник шафрану.

На фото Colchicum speciosum (пізньоцвіт прекрасний або чудовий)
пізньоцвіт2
А в сусідки моєї росте пізньоцвіт осінній. Я щойно тільки помітила, що не правильно підписала світлину - мої перепрошення.
Обоє однаково отруйні, але осінній має більше сортів:)
xpywuk: (ромашка)
...поділитися смачною книжкою.

Так радісно, коли даруєш дитині книжку (неабияку, а улюблену) - а вона тішиться твоєму подарунку, аж сяє.

У малого синка нашого панотця днями був день народження. Йому виповнилося шість років. Матвій любить книжки, бо вони з мамою щовечора читають перед сном (хто б сумнівався, що це "працює"!) Вже з півроку я регулярно позичаю їм щось для цих вечірніх почитань зі своєї бібліотечки, а часом і дарую.
З усієї купи книжок, що побувала в них у гостях, найбільше Матвію сподобалися "Одинадцять казок про дванадцять місяців" Світлани Прудник і казки Зірки Мензатюк (але не скажу, яка саме книжка, бо я давала кілька).
А ще більше місяця в улюблених було "Золоте колесо року" Оксани Лущевської (як неймовірні малюнки Світлика, так і самі казки-оповідання Оксани виявилися дуже суголосні хлопчику, і то долові жвавому й непосидючому.)
В мене не було часу обдумати і спакувати подарунок - схопила, що було під рукою, поклавшись на інтуїцію. (З хлопчачими книжками в нас доволі сутужно в літературі загалом. Вважається чомусь, що дівчатка більше читають. Але ж у тому віці, що нині Матвій - діти читають ще з батьками... Я взяла "Вужа Ониська", "Книгу драконів" і "Сніжнокрилі янголи").
Найбільше заворожили Матвія "Сніжнокрилі янголи" (що безсумнівно розчулило моє редакторсько-упорядницьке серце). В нього в очах просто спалахнуло зачудування від зустрічі з Дивом. Стільки всього - і про ангелів! І малюнки - розкішні та різні!
Спасибі "Свічаду", що підтримали колись мій проект.
На другому місці - збірка казок Е. Несбіт про драконів. "А дракони - це такі динозаври?" (Звісно, що Матвію хотілося б і там побачити кольорові малюнки.)
"Мамо, а можна ми будемо читати дві книжки водночас?"
Навіть не знаю, як Оксана буде викручуватися:)
***

Позичила сусідській дівчинці (восьмирічній Маринці) ще в кінці травня першу частину "Хронік Нарнії", сказавши: "Прочитаєш - принесеш. Сподобається - дам продовження".
Перед цим я подарувала їй "Вужа Ониська" - прочитала за тиждень. Вголос - бо має ще молодших братів. сказала, що сподобалося... Тож я наважилася запропонувати їй і мого улюбленого К.С. Люїса. Минає місяць, два, три... Не несе.
Я вже похнюпилася - або зіпсували книжку і соромиться зізнатися, або геть не пішла й соромиться сказати. Врешті приходить, очі сяють: "Я її п’ять разів перечитала! Тепер це моя улюблена книжка!"
Дала їй "Лева, чаклунку і стару шафу"... ходжу, тішуся - ще один щирий шанувальник Нарнії серед нас:)


 
xpywuk: (ромашка)
В нашій хаті багато котів:)
Ми їх любимо:)
Киці-мисливиці (за сумісництвом - хутряні диванні подушки з функцією мурррру): Нявка, Чорна і Біла.
Домовик, автохтонний мешканець садиби - Старий Вуйко. Він відомий пірат і розбійник, що приходить до хати лише попоїсти.
***
Котячі книжки.
А ще - котячі горнятка, картини й усяка інша сувенірність.
заплічник
Тепер ось - котячий заплечник, куплений на Андріївському узвозі (всього лиш 80 грн).
Джинсовий, із підкладкою. Є дві кишені - зовнішня і внутршня. Пошитий загалом на совість, хоча я все ж лямки обстрочила би: хоча бохо - то модньо, але трохи нитки висмикуються... і це не зручно. (За словами майстрині 3 кг витримує точно, 5 під питанням. Ручне прання.)
Розпис акрилом.
Там був великий вибір котячих торбинок, сумочок, гаманців і кілька заплечників... Й усі різні! Але мала коштів лише на одну річ, тому взяла те, що мені найбільш на часі. Але надіюся, ще повернутися і за сумкою.
xpywuk: (ромашка)
Давно я не показувала собачих хвосто-хвастографій.
Ну якось шаріюся я.

А ми майже щодня гуляємо.

Сливка - так славна. Доросла, ставна, лагідна і слухняна.
Трохи руда від літнього сонця. І хвіст у реп’яхах - ордени з прогулянки.

Ось "пейзаж із собакою" - Сливка виконала команду "сядь!" і вимагає мурксиків (виконувати команду за смаколики притаманно лише дітям - дорослий пес просить, щоб його пожалували за послух).

дві хвостографії )

А це моя страшна помста за те, що дехто, наступив мені своєю ведмежою лапиською на ногу. За це я "розстелила ведмежу шкуру" і всілася зверху:)
Зверніть увагу, тут добре видно щасливу собачу усмішку :)

 
xpywuk: (ромашка)
Читала я тут днями статті про лілейники, форуми садівничі про них же. Мені треба було вточнити про насінневе розмноження дещо - чи треба лілейникам стратифікація. А ще я плутаю деякі видові лілейники - один в мене є, а два хочу:) Головне - не забути які:)
Ну і за одне про тип квітки, про садівничий дизайн... як читати - то читати. А на десерт - про сорти, селекцію і тенденції.
І знаєте, що я вам скажу? "Просунуті садівники", особливо колекціонери - такі сноби.
Нові сорти - добре. Старі сорти - погано. І не тому, що старі хворють (як у тюльпанів), а просто тому, що "селекція пішла вперед".
Ну так, тепер є лілейники з очком, в  крапочку, з кутасиками по краю пелюстки, з оторочками, махрові, перламутрові, флоресцентні - не квітка, а іграшка. Але чому це має заважати милуватися квітами, що з’явилися 50, 70 чи 100 років тому?
(Чи просто мати в садку рослину за 120 євро пристижніше за корч-за-п’ять-гривень? )

Правда ще в тому, рослини, що в нас часто продають, як "новинки" - у світі вже давно не новинки.
І справді новинок щороку з’являється стільки - що аби бути в "дискурсі", цим треба займатися професійно + добре володіти англійською + купувати рослини безпосередньо в селекціонерів. Крім витрат матеріальних, це ще просто купа часу... (Вчора М.І. мені доводила, що білі лілейники - рідкість і з’явилися недавно. М.І. людина старша, з І-том не дружить, а читає садівничі видання "на папері". І дурять їх там - на раз. І продають, як ексклюзив "тиражовані сорти". Ну і який сенс в таких умовах "ганятися за новинками"?)


І на доказ - покажу світлини одного з найстаріших сортів лілейників "Apricot" (це аж позаминуле століття!)
Але який ніжний! Простий, вишуканий і дуже ніжний.світлини )
xpywuk: (ромашка)
Ще один із тих сюрпризових мідіа - кольору кави з молоком, ще й із темним очком.

Трохи він загубився поміж відцвілих гвоздик...

midia_z_okom
midia_z_okom2
xpywuk: (ромашка)
Цей лілейничок - приємний сюрприз цього літа. Один з тих, що я купила торік - пучок за 20 грн.
Ніжно-рожевий!
рожевий1
рожевий2

На жаль, фото не передає колір - він десь такий, як шипшинові пелюстки, чесно-чесно.
Невисокий - молодий корчик цієї групи стновить десь 35 см. З віком, може, набере ще з 10 см...
І квіти невеликі. Дуже охайні. В мене їх кілька, цих "мідіа". Вони дуже зворушливі - як метелики. Головне, не загубити їх у квітнику - посадити десь біля доріжки, щоб на видноті.
xpywuk: (ромашка)
Hemerocallis Autumn Red
Старий сорт - простий-простий, яскравий-яскравий.
Люблю його ніжно-ніжно:)

три знимки )

Хіба ж не чудовезний?
xpywuk: (ромашка)
Основне полотно: 200 г = 340 м (тобто 2 моточки) німецький меланж 85% вовни, 15% акрилу.
Обробка країв: біля 100 м (третина моточка) турецького кашеміру.
І дуже простий візерунок, щоб швидше зв’язати:)

zhyletka4
похвалитися обновкою )

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 10:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios