xpywuk: (ромашка)
В мене є нові галоші.
Хороші-хороші!

Труляля!
xpywuk: (ромашка)
За вікном від ранку сніговиця.
Білий сніг і білий світ.
Падає, сипе, лягає, вкриває... забілює світ.

Скорбота - не чорна. Чорною є земля, матір, основа, початок. Чорний - колір надії та праці. Скорбота - біла. Витерто всі барви. Притлумлене сонячне світло. Тихо. Тиша, біла тиша. Хвилинка мовчання.
Скорбота буває й червоною - коли кров волає до неба про помсту. Про суд. Вогонь ревності й туги за справедливістю.
Біле - тло для червоного.

Сніг.
Символічний шанс на чисту сторінку.

Ще трохи зимового перепочинку, перш ніж копати, саджати, сіяти.

Але сніг зійде - розстане і відкриє все сміття, яке не прибрали за осені, яке накидали за зиму. Ніхто не сховається від правди, ніхто не втече від праці.

...я відчувала цей сніг.
А прогноз погоди казав, що ні-ні, стабільна тепла погода на цілий тиждень, ну можливо, дощ...

За вінном від ранку сніговиця. А прогноз погоди в І-ті досі показує +3 і дощ.

Притча з прозорою мораллю - життя завжди більше, глибше, несподіваніше і складніше, ніж про нього пишуть. Життя - правдивіше. І тільки через досвід проживання його можливо пізнати, а не через читанян новин і прогнозів, тим паче, що не всі прогнози здійснюються:)
xpywuk: (ромашка)
Сьогодні я була об’єктом Божої щедрості та людської доброти.
Мені різні люди - геть не знайомі чи мало знайомі - дарували різні хороші й корисні штуки.
Продавчиня з фермерського ринку, в якої я купувала редьку, вгостила мене ріпкою. Ммм! Вже передчуваю, як її з’їм (ріпку, не продавчиню:).
А квітникарка, в якої я стороківтому брала крокосмію, обдарувала мене сибірським ірисом і ліатрісом.... такої актуальної синьої барви:) ще й жменею лілій-діток.
Ділитися і дарувати - то так приємно, що є люди, які геть не можуть собі в цьому відмовити.
І я їх розумю:)
xpywuk: (ромашка)
Замість того, щоб піти й записати в нотатник (або у відповідний файл) назву жовтої паркової троянди... я поклала бірку в кишеню робочих джинсів. І попрала.
xpywuk: (ромашка)
Поїздка на батьківщину - майже паломництво... Шкода, що лише на день і дорога довга та марудна.
Перший сніг.
І заблукала у лісі...
Торба півоній з-під бабиної хати. І без світлин, бо негода не дала зробити виразних знімків.

А вдома холодно - бо третій день у регіоні нема газу через ремонт чогось там. І з електрикою перебоі.
... Але в мене є трикотаж (трикиціє) і нова піжама, я тепер щоночі обертаюся на синього пухнастого ведмедика:)

------
І традиційне - пішла сьогодні по новий шалик... Купила 12 трояндових кущів :)
Чоловік сміється. Насправді все логічно - сьогодні на ринку біля автовокзалу осінній ярмарок. І чоловік, у якого я брала дещо торік і замовляла ще, але потім в мене помер телефон з контактами, а цей колекціонер чи то прихворів, чи то мав якісь сімейні обставини і змінив точку... А в нього - все по 10 грн:) Тож я швиденько забрала те, що було з того, що мені тре' і замовила на наступну суботу решту. 15 кущів (троянди, мирт, ялівець) за ціною одного шалика :)
Наступного тижня маю купити ще три троянди (чорно-червону, оранжеву і жовту ґрунтопокривну) - і питання розарію на ближчі три роки вирішено.  Поки ці не зацвітуть і я не побачу їх у всі красі - нових не саджатиму.

Поки я була у від'їзді, прийшли моі півонійки з "Флоріуму" - цього разу все живе. І кущі з розплідника Бережнюків - ще не розпаковані. Тепер
ближчі три тижні в мене буде веселе і плідне дозвілля, якщо Бог дасть погоду, звісно. Інакше підуть мої зелені друзі зимувати в погреб, а ідеї упорядкуванн саду...в зимову сплячку...

ПС. Комусь трбе мирти, вейгели, троянди (ґрунтопокривні, чайногібридні, паркові) - все по 10 грн. Ще є розмарин, кампсіс, жимолості, лавровишня... По 15 гнр. Молоді саджанці з закритою кореневою. 
xpywuk: (ромашка)
Він - довгожданий апокаліпсис - нарешті відбувся. Перший приморозок передвістив останній день вересня. Ще й, судячи з усього, не лише по землі, але й в повітрі.
Я - чекала його ще вчора - тож ще в п’ятницю все перебазувала в приміщення. Тому - ніяких збитків і я просто можу насолоджуватися красою.

Прокидаєшся вдосвіта, а світ білий, срібний, діамантовий... Аж тут сходить сонце - і все це срібло тане, і скрапує, мов дощ. І знову оживають кольори - зелене, жовте і жовто-гаряче, багряне й брунатне.
І навіть білі ворота знову стають зелені :)
А які красиві від паморозі сухі бур’яни! А реп’яшки лопухів!
Ясне-ясне небо. Сонце пригріває, аж припікає. Заповідається погожий день - як же ми за ним, за сонечком скучили! Лише ногам холодно... Осінь...
****
Вчора гуляли в старому садку: осінь поволі стає золотою... Рожевіє-рум’яніє листя на черешнях. Синіє чи золотіє на диких грушах. А от яблуні не вміють "сивіти" - часто просто за один-два дні скидають зелене чи брудно-коричневе листя.
Дуже красиву барву - фіолетову - дає свидина (дерен). І неймовірне поєдання рожевого-алинового-бордового - дика калина. Сортова калина, що росте в садках, так не вміє - тільки лісова, дика. Другий рік планую принести собі вкопаний сіянець і посадити біля дороги. Хоча ягоди в неї дрібніші й гіркіші, але заради цієї осінньо барви варто потрудитися.

****
Ось трохи підсохне - і піду гратися далі в садок: троянди, інші кущі, весняні первоцвіти... Ще місяць садівникування - а далі вже все, чекати весни...
xpywuk: (ромашка)
Надворі ДУЖЕ холодно. А все - через холодний пронизливий вітер. Вистромиш носа на хвилинку - і в хату. Про те, щоб попорпатися в садочку, і не йдеться.
Думала піти з собакою погуляти - збігала до сусідів "на хвилинку", змерзла, як собака... і в хату грітися з котами.

...Де воно, те бабине літо?

Ми вже четвертий день, як увімкнули опалення. Ніби рано ще, а що зробиш - зимно.


Сусіди вже повносили вазони в хату. Я теж почну потрохи...


  
xpywuk: (ромашка)
Від двох троянд, куплених того тижня, загубила бірочки - маладєц.
***
Сьогодні купляла червоні троянди - Норіта й Софі Лорен.  Ще продавчиня мені порадила старий сорт - теж червоний - Містер Лінкольн (я питала в неї щось рясне й пахуче - для чаю і варення).
Але три риночки з трояндами - це біля 10 кг. Тому я взяла тільки 2 "відеречка". Сьогодні  й висадила (Норіту в процесі зламала).
***
На дейцію Нікко (яку торік я замовляла в розпліднику Бережнюків,а присалали пересорт) була знижка - і я її маю! Нана-сорт - просто крихітка 30 см у висоту в дорослому вигляді. Цьогоріч бачила їїпід час цвітіння - таке миле створіння (як конвалія, тільки кущ).
***
Принесла від Марії Іванівни корч півонії - кодове слово "пізня", і живець із брунькою - "малинова красива".
В Марії Іванівни цвіте циміцифуга - я ходила дивитися, чи пак, нюхати. Мені - пахне медом. Смачно і яскраво, але медом, ніякого конвалієвого відтінку я не відчула.
***
В мене цвіте трицитріс - начудувавшись з цієї ніжної краси, купила ще.
****
І два нарциси в "жовту коробку".
xpywuk: (ромашка)
Давно я не показувала собачих хвосто-хвастографій.
Ну якось шаріюся я.

А ми майже щодня гуляємо.

Сливка - так славна. Доросла, ставна, лагідна і слухняна.
Трохи руда від літнього сонця. І хвіст у реп’яхах - ордени з прогулянки.

Ось "пейзаж із собакою" - Сливка виконала команду "сядь!" і вимагає мурксиків (виконувати команду за смаколики притаманно лише дітям - дорослий пес просить, щоб його пожалували за послух).

дві хвостографії )

А це моя страшна помста за те, що дехто, наступив мені своєю ведмежою лапиською на ногу. За це я "розстелила ведмежу шкуру" і всілася зверху:)
Зверніть увагу, тут добре видно щасливу собачу усмішку :)

 

вечір

Jul. 30th, 2013 09:17 pm
xpywuk: (ромашка)
Надворі так добре!
Пахне росою - ммм!
Ото тільки комарі гризують.


Зате коники сюркочуть.


Подивилася фільм про Гелен Келлер. Потім прочитала її автобіографію.
Зарядилася життєствердністю.
Людина може так багато!


І щоб остаточно утвердити мене в цій думці, Чорна принесла мишку:)
(Але побачила Білу й передумала віддавати мені подарунок. Інтриги:) 
xpywuk: (ромашка)
В квітнику вже на повну цвітуть хризантеми.

А сьогодні ось розпустилася будлея - "осінній бузок". Ще не пахне, та все ж.
Торік я тільки посадила будлею - то був невеличкий розлогий кудлатий кущик. Цвіла мило, але дуже скоро перецвіла.
А цьогоріч вона вимахала понад два метри, заклала десятки суцвіть... Побачимо. Правда, я розраховувала в тому місці на кущик 1-1,5 висотою, а не на велета... але будлея доволі ажурна, нічого не затінює.

Мене дуже порадували кани - сама собі здивована, що раніше їх не купувала, не саджала й не знала. Хочу побільше:) різних. Дуе вже вони яскраві та виразні.

Зацвів якийсь із сухоцвітів - я його хотіла собі, але не знала, як зветься рослина. Навесні купила в бабці на базарі "невідомця" - за 5 грн пучок - ось воно зацвіло... тішуся! Але все ж - невідомець.

Дуже тішать дзвоники. Торік посаджені, вони нарешті ввійшли в силу.
xpywuk: (ромашка)
Надворі неймовірно парко й задушливо. Піт липкий і їдучий, змоклий одяг приклеюється до тіла - за якихось кілька хвилин.
Хочу поїхати в місто і не можу придумати, щоб його таке вдягнути, щоб не жарко.

В такому густому повітрі всі пахощі стають аж об’ємними. Вийшов у сад -  а там, як парфуми розлито.
Треба зібратися з силами й нарізати зела для прикрашання храму.

А ще не кепсько було б змусити себе щось поїсти... ооох...

А котуськи мої сплять. І Слива спить. А комарі літають і загризають посеред білого дня - певне, буде дощ. Дав би Бог - бо надто вже пряжить сьогодні. Хоч би ковток прохолоди.
xpywuk: (ромашка)
Омлет зі шпинатом і помідорами.
Миска розкішно-солодких білих черешень - медово-солодких... напоєних сонцем... аж прозорих.
І липа цвіте.
І спека спала...
Як же хороше :) Ліііто!
xpywuk: (ромашка)
Відчуваю, що втрачаю навик письма. Треба взяти себе за шкірку й змусити писати хоч би в блог, але щодня.

Про що ж його писати?

Почнемо з погоди.

Котячий прогноз тризначно показав, що спека повернулася.
Вчора було так жарко-парко і сонце шпарило наскільки їдуче, що навіть опів на сьому вечора ще не можна було йти по вулиці. Вдень ми просто поховалися в хату.
Сьогодні ж вранці всі мої три киці спали ковбасою, а їхня Нявкицьність ще й брюшком догори. Висновки очевидні - сьогоднішнє сонце не менш пекуче.
Бути надворі просто неможливо - знову треба відновлювати режим: встав о 6... зробив удень сієсту... ліг по 10...
Але є в цьому й позитив - нарешті можна перепрати одяг і постіль.
xpywuk: (ромашка)

Маю вже непогану "підбірку" рослин для гірки чи кам’янистого садочка - очитки, чебреці, кам’яні троянди та всякі "коврики". Дещо купила на базарі, 6 горщиків у садовому центрі, а ще зі мною поділилися Світлик і Марія Іванівна. Можна вже починати чаклувати над гіркою.

Вперше цвіте моя лаванда. Степова посаджена позаторік - рясно-рясно фіолетовими квітками, можна настригти на чай. + пробують цвісти куплені торік вкорінені живці (там був мікс із 4 сортів).

Цвітуть карликові троянди - всі сім! Алілуя і щира вдячність чесним "тітонькам із базару" - всі різні. Я їх поруч посадила - доволі мило виходить.

Read more... )
xpywuk: (ромашка)
Із поганого - НЕМА ДОЩУ! Аааа! Лопату не ввіткнеш, сапа відскакує, як м’яч. Курява стоїть віжд кожної машин, мопеда, велосипеда... навіть як пес дорогою пробіжить.

Хробаки зжерли якийсь цінний нарцис, що був у мене в 1 шт. Хробаки не в курсі, що нарциси отруйні.

У всіх квітів збився розклад цвітіння. Сьогодні - увага! - 5 травня. Зазвичай, цієї пори зацвітали тюльпан групи "дарвінові гібриди" (пізні зацвітали ще пізніше), поетичні нарциси, трохи й несміливо бузок... Наразі в мене відцвіли всі тюльпани, включно з пізніми, всі нарциси й карликові іриси. Гіацинти (ледве встигла нарвати квітів на лосьйон) - перецвіли за три дні, а ті, що встигли раніше розпуститися - протрималися тиждень. З первоцвітів лишилися тільки мускарики й примулки.
Почали цвісти звичайні бородаті іриси, посаджені торік. Викинули пуп’янки лілії-азіати - групи патіо, дорізши до 15-20 см замість 40-45 см... Біла лілія теж у роздумах, чи не викинути пуп’янки. Капці, а що ж улітку цвістиме?
З дерев - де-не-де ще квітують груші. Цвітуть рясно яблуні. Всі бузки - в повноті барв. І черемха. Не буде дощу - всю зав’зь скнинуть.

В сусідів те саме - тюльпано-нарцисове травневе щастя триває лише в тих, у кого квітники з північного боку хати + полив.

Мама дзвонила - в них на Фастівщині літо не настільки кардинальне. Якраз тюльпанами хвалилася.

********
Із хорошого: у Страсну П’ятницю встигла на базар і купила трохи квітів.

Три десятки чорнобривців - улюблена квітка:) Торік посадила з півсотні купованих і трохи своїх мала. Я цей запах просто вмираю, як люблю... Чорнобривці - мастхев, я без них літа не уявляю. Навіть не знаю, які люблю більше - власне чорнобривці (французькі), повняки чи лимонні мексиканські... всі чудовезні!
5 сортів примул - дві оранжево-меланжеві, бузково-меланжеві (саме їх продавці називали "медові" чомусь), білі та жовті. Цього року примули по 3-4 грн, тож я тепер маю розкіш. До цього в мене були тільки фіолетові, від попередніх господарів. Навіть подаровані (від Валі) не прижилися. Торік же примули буль по 10 грн. А ще я знйшла в лісосмузі й принесла кілька кущів дикої лісової примулки - тої, що "первоцвіт" із жовтими дзвіночками і можна класти в салат.
Голубий флоксик шиловидний - 3 грн.
Якась чудернацька рослина, з жовтими квітами, продана мені, як "ранній ірис", але геть не ірисоподібна.
І головне - щось невідоме куплене за 3 грн через неймовірну місцеву назву - але доки доїхала додому, забула це слово! Ах. Тепер же, поки не зацвіте, навіть не ідентифікую. А там була така назва, поетична, щось про метеликів. Ради неї й купила.

Анемона гібридна - з 5 торік посаджених - одна вижила, хоч я й несподівалася, і навіть вирішила розкішно розростися. Думаю, чи не докупити їй товариства. Бо анемони в нас ростуть погано. Навіть подаровані й принесені з сусііднього саду. А тут - раз! - і жива:) Приємний сюрприз - якщо не зраджує пам’ять, махрова кремово-біла.
***
Бачила в Метро давношуканий лілійник Autumn Red - зі старих надійних сортів. Великий кущ,  а не діленка, тож свої 20 грн він вартує. Але дивлюся на фотографію і думаю: а раптом у мене вже є... я торік три червоні посадила...
xpywuk: (ромашка)
Застудна інфекція здолала і Тараса :( Зате його люблять киці й тішаться, що він домашньо-припледнутий.

Паска смачна:)

Я була на всенічній. І доки була в храмі й навіть ще трошки не чхала. Зовсім. Потім застуда взяла реванш... але Бог дав мені величезне щастя доторкнутися до свята.

Дощу в нас не було, хоча хмарилося й заповідалося...

Багато хочеться сказати - і бракує слів. Таке воно невимовне - коли Воскреслий всміхається саме для тебе.

З празником! 
xpywuk: (ромашка)
Мені багато хочеться розповісти, але я заходжу в хату втомлена по саме нікуди... І моїх сил вистачає лише на поїсти, вмитися і вкластися...
А воно ж цвіте — і все таке славне! Щодня — якась нова квітка зранку. І ще якась надвечір.
Гіацинити. Мускарі — вперше їх побачила! Нарциси найнеможливіших конфігурацій. Особливо мене вразили орхідні.
нічого цікавого )

Зацвіла подарована торік форзиція. Ще 4 куповані — ні. А дарована — зацвіла. Такі милі жовті дзвіночки!
xpywuk: (ромашка)
Сьогодні мені прийшло дві рослинкові посилки на Нову пошту. Але вийшло, як у мультику про Дядю Фьодора - нам їх не віддали. Бо в усьому районі не було світла.
Надіюся, завтра мої скарбики до мене дістануться.

І щоб два рази не посилати чоловіка, сьогодні запакувала 4 бандеролі з подарунковими рослинками - дві в Київ, у Львів і Франківськ... Щастям треба ділитися.


Піду полікую ще трохи кашель і спати.
Дасть Бог день - дасть і здоров’ячка.
xpywuk: (ромашка)
Зелене:
Перший нарцис! Труляля!

(Нарциси в горщиках, що зимували в погребі - вирішили цвісти, як їм належить за календарем, а не як вигонкові. Гіацинти цвітуть зараз. Сморід - чи пак пахощі - запаморочливі. В хаті я то тримати не змогла. Тюльпан - один щойно відцвів (зацвів 1 квітня). Один - завтра розцвіте. Зимова вигонка в мене не вийшла - всі дочекалися весни.)

Прийшла бандероль із лісовими тюльпанами.

Принесла від сусідки цілу торбу ірисів :) в кольоровій гамі "лотерея" :) старі надійні сорти. І ще одну півонію (маленький відросток, зацвіте через два роки, а все ж) і діцентру.

Виставила надвір більшість вазонів, крім геть маленьких і прихворілих. потрохи адаптую їх до літнього проживання надворі. Мирти вже навтіь ночували кілька днів на ґанку.
Можна помити ще два вікна.

Сіре:
кашель, дуже деркучий - як наждачний папір у грудях, горло пече і свербить, говорити важко, голова гуде - неможливо нахилитися. Читати теж не можу. І нема на те ради - легшає лише, якщо попити гарячого, чи витерти груди евкаліптом і лягти. Судячи з того, наскільки сухий кашель і що на дворі мені гірше ніж у приміщені - це алергія, але теоретично. пігулка має діяти, і проявів алергії бути не повинно.

Знову зелене:
змусила чоловіка нарешті змінити зимову куртку на весняну :) це було нелегко... і майже весело. Зимове вбрання - в парння і в шафу на кільа місяців.
Дістала з шафи і вперше вигуляла в цьому році чарівну гномську куртку - це дуже виразно покращує настрій, і так весняний.
(Аби не залишки застуди - було б мені щастя.)

Profile

xpywuk: (Default)
xpywuk

June 2014

S M T W T F S
1234567
891011121314
15 161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 10:43 pm
Powered by Dreamwidth Studios